fbpx

Ну а чого би я хотіла спілкуватися з зовицею Лілею і з чого мені її любити? Матеріально нам свекруха допомагає тільки комуналкою, а зовиці вона купила будинок, зробила ремонт, обставила, і при цьому каже, що вона справедлива людина і робить все для всіх однаково. Та де там! Вірі Миколаївні 59 років. Свекруха – багата жінка, мудра, доглянута, вона сама все життя працювала, ставила собі цілі й досягала їх. Я її поважаю, стосунки у нас рівні – люб’язність і взаємоповага. Ще у день нашого з Мишком весілля про свою красу я від Віри Миколаївни ні слова не почула. Зате вона підійшла до мене й запитала, чи помітила я, яка дивовижно гарна сукня у Лілі і як чудово на ній сидить?

Ну а чого би я хотіла спілкуватися з зовицею Лілею і з чого мені її любити?

Я єдина дитина в своїй родині, у мене двоє батьків, взаємини з ними хороші, з мамою ми взагалі найкращі подруги, я б навіть сказала, що я дуже залюблена дитина.

А ось у мого чоловіка жива тільки мати, Вірі Миколаївні 59 років. Свекруха – багата жінка, мудра, доглянута, вона сама все життя працювала, ставила собі цілі й досягала їх. Я її поважаю, стосунки у нас рівні – люб’язність і взаємоповага.

Але в Михайла ще є рідна сестра Ліля, старша за мого чоловіка на 10 років, у неї є чоловік і 11-річний син. А ось до нас з Мишком лелека все не прилітає.

Не знаю, з цієї причини чи з якоїсь іншої, але Віра Миколаївна всіляко демонструє, що сім’я доньки її цікавить більше, ніж ми: свекруха постійно про них говорить, може зателефонувати мені і, не запитавши, як у нас справи, починає розповідати новини життя Лілі. А воно мені треба?

Ще у день нашого з Мишком весілля про свою красу я від Віри Миколаївни ні слова не почула. Зате вона підійшла до мене й запитала, чи помітила я, яка дивовижно гарна сукня у Лілі і як чудово на ній сидить?

Яка дівчинка не засмутиться від такого, скажіть?! Адже в день весілля хочеться почути про себе, а не про вбрання зовиці. І коли на нашому весіллі хтось говорив, що наречена, тобто я, найгарніша, Віра Миколаївна відверто засмучувалася.

Мама Мишка постійно каже, що хоче ще онуків від Лілі, за нас мовчить. Також свекруха весь час хоче нас з Лілею “звести”, щоб ми дружили, але вона не розуміє, що у мене із зовицею різниця у12 років, а з її чоловіком 15, і у нас немає жодних спільних інтересів.

Якщо свекруха щось для мене купила, навіть якщо це дрібниця, Віра Миколаївна чомусь завжди просить, щоб Ліля про це не дізналася, бо ж донечка засмутиться.

Матеріально нам свекруха допомагає тільки комуналкою, а зовиці вона купила будинок, зробила ремонт, обставила, і при цьому каже, що вона справедлива людина і робить все для всіх однаково.

Мені шкода чоловіка і себе, адже допомагаємо ми його мамі у домашніх справах постійно, на відміну від сім’ї доньки, бо вони постійно “зайняті”.

А найбільше Ліля не хоче, аби ми з Мишком народили дитинку і при кожній нагоді відмовляє мене: мовляв, це так важко – ростити і забезпечувати дитину, надто в такі не прості часи.

Думаю, Ліля просто переживає, що свекруха на нас увагу зверне або придбає нам житло. У них поки що друга дитина в плани не входить не входить, вони її власне хочуть з часом тільки для того, щоб свекруха про нас взагалі не думала.

До нас із чоловіком родина зовиці ніяк не тягнеться, перші ніколи не дзвонять, не запрошують якось разом провести час, вихідні тощо.

Ми з Мишком спочатку намагалися з ними товаришувати, але взаємності не відчули і облишили ці спроби. Тепер Ліля Вірі Миколаївні каже, що дуже нас любить, переживає, а ми з Мишком такі-сякі і не хочемо з ними спілкуватися.

Але це тільки слова, бо у реальному житті Ліля навіть ніколи не питає у мене, як справи. А свекруха у будь-яких ситуаціях захищає сім’ю доньки, допомагає їм, говорить тільки про них, а як щось станеться – одразу дзвонить. нам.

Тому я взагалі не маю ані найменшого бажання з ними спілкуватися і підтримувати теплі взаємини. Повірте, я багато разів пояснювала свекрусі, що я вийшла заміж за її сина, а не за дочку, що мені не цікаво стільки слухати про неї.

Та Віра Миколаївна наче й не чує і продовжує свою лінію поведінки. Як ви вважаєте, чи варто мені з ними взагалі спілкуватися чи поставити ось таку чітку крапку і забути про існування Лілі і її родини?

Фото – авторське.

Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.

You cannot copy content of this page