Ну не навчена Ірина економити, тому на Великдень наготувала всякого і різного. Стільки грошви було потрачено, що я за голову бралася. Єдине мене тішило, що декілька днів нічого не потрібно буде варити. Я ж і подумати не могла, що невістка вчудить. Та я ледь не стерпла, коли у вівторок вийшла з під’їзду і побачила свою невістку з чималеньким пакетиком. А вона, ти мудра яка, зробила вигляд, що мене не бачить і пішла далі!
Мене звуть Олександра Петрівна, і я хочу поділитися історією про свою невістку, Ірину.
Мене з малеку вчили економити, та й часи тоді були важкими. А ось моя невістка, напевно, і зовсім біди не знала.
З Іриною я познайомилася коли вони разом з Олексієм працювали в одній компанії. Вона була дуже привабливою, енергійною та амбітною молодою жінкою. Ірина жила не в бідній сім’ї, і на закінчення університету батьки навіть подарували їй автівку, хоча я казала, що краще б квартиру.
Ірина походить із заможної родини, де її рідні завжди виконували всі її примхи. Вона була єдиною дитиною у сім’ї, тому змалку звикла до розкошів та життя на широку ногу.
Дівчина вважає, що гроші можуть вирішити будь-яку проблему і дозволяють їй робити все, що вона хоче. Не знаю як вона вибрала мого сина, бо знаю що до неї залицялися і доволі багаті чоловіки.
Після шлюбу з Олексієм, Ірина змінила мій дім до невпізнання. Та й сина сильно змінила, навіть дійшло до того, що Олексій пішов на другу роботу. Я думаю це все через те, що Іра думає що її гроші це тільки її гроші, а сина гроші то їхні спільні гроші.
І попри це все кожного дня приходили нові посилки замовлених товарів з Китаю, які вона купувала через Інтернет. Безліч зайвих речей накопичувалося по всьому дому, але вони ніколи не використовувалися.
Все це лише займало місце та породжувало безлад. Звісно іноді були і корисні покупки, такі як якість швабри з резервуаром, або органайзери для одягу, або декор для кімнати.
Але зачасту це був якийсь дешевий непотріб, який за словами невістки був дуже “вигідною” покупкою.
Ну не подобається мені те, як вона тратить гроші на непотрібні речі. Наприклад, на Великдень вона наготувала безліч страв, що їх з’їсти за день просто не було можливо.
Я ж попереджала, що так не варто робити, але вона не слухала. Після свята було багато залишків, але замість того, щоб зберегти їх на наступний день я побачила ось таку картину.
Виходжу з під’їзду і дивлюся як Іра викидає все бездомним собакам. І коли я побачила це і підійшла до неї, вона зробила вигляд, ніби не знає мене і швидко пішла кудись.
Мені дуже не подобається така ситуація. Іра так легко тратить гроші, а мій син має так важко працювати, щоб її утримувати.
Як мені змусити її зрозуміти, що гроші не є всім у житті і важливо розумно розпоряджатися ними? Чи є якісь поради або допомога, яку ви можете надати мені в цій ситуації?
Автор – “АанГа”
Текс підготовлено на основі реальної історії спеціально для ibilingua. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено. Передрук категорично заборонено! У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
