fbpx

Ну от бачить же, що всім створює незручність, і все одно їде в гості! Це я про свою сваху, свекруху дочки. Дочка подзвонила мені на тижні, і каже: мамо, ти не проти, якщо я з понеділка на два-три тижні до вас переберуся? Я говорю – так звичайно не проти, приїжджай. Знову свекруха їде в гості, мабуть! І наша Оленка шукає притулок  з малим. А вона навіть без запрошення їде до сина, як можна бути такою не тактовною!

Ну от бачить же, що всім створює незручність, і все одно їде в гості! Це я про свою сваху, свекруху дочки.

Дочка подзвонила мені на тижні, і каже: мамо, ти не проти, якщо я з понеділка на два-три тижні до вас переберуся? Я говорю – так звичайно не проти, приїжджай. Знову свекруха їде в гості, мабуть! І наша Оленка шукає притулок  з малим…

Виходить, до дочки гості в будинок, а вона – з дому.

Сваха там дійсно непроста людина! Оленку нашу постійно критикує, провокує. Мирного співіснування не виходить. Олена навіть вже і не намагається. Напередодні чоловікової мами збирає валізу – і до нас. У нас тут теж народу купа, в одній кімнаті хвора бабуся, в іншій ми з батьком, в третій – молодші дочки-двійнята, студентки. Але тут хоч всі свої! Ніхто конфліктів на порожньому місці не влаштовує.

А вона навіть без запрошення їде до сина, як можна бути такою не тактовною!

Твак їде вона до себе, в свою квартиру, але ж сама пустила молодь в неї жити!Коли зять вступив вчитися у столичний виш, батьки вирішили в гуртожиток хлопчика свого не селити, а купити квартирку в Києві. Пошкребли по засіках, дачу якусь там продали, щось там ще – і купили крихітну однушку в спальному районі, зовсім стару. Звичайно, придбали на своє ім’я, точніше – на сваху оформили.

Відмили, підлатали, і ось зять з першого курсу там і живе.

***

Зараз зятю Сашкові вже тридцять років. Навчання він давно закінчив, працює. У тій самій квартирі, ключі від якої піднесли йому батьки «за вступ до столичного університету», вже на свої зароблені гроші зробив хороший чистий ремонт, купив нові меблі, побутову техніку.

Два з половиною роки тому Володимир одружився з нашою Оленкою, і тепер в тій однушці вони живуть утрьох. Збирають на більшу, але це справа не дуже швидке.

І все б нічого, якби не регулярні приїзди свахи, матері Сашка.

Власне, їздити в Київ два-три рази на рік вона почала ще за студентства сина. Перевірити хлопчика, привезти йому домашньої їжі, напекти пиріжків, погуляти по столиці, по магазинах і ринках. Тут же живе і якась подруга юності свахи, з якою вони обов’язково зустрічаються в кожен приїзд, і не раз.

Останнім часом Оленчина свекруха ще й спеціалістів столичних відвідує, за рекомендацією подруги.

Всі лікарі і все обладнання – тільки в Києві, на її думку. У регіонах цього немає…

У підсумку, візит затягується тижні на три, а то й на місяць. А куди їй поспішати? Вона давно вже не працює. Удома чоловік, але, по-моєму, вони обидва тільки раді можливості відпочити одне від одного.

…Поки Сашко жив один, ніяких проблем з приїздами матері, звичайно, не було. У тісній однокімнатній вони нормально розміщувалися удвох. Сашко лягав спати на надувному матраці, матері поступався диваном.

З появою в його житті Оленки все стало не так легко і просто. Утрьох зі свекрухою в однушці, та ще не просто одну ніч переночувати, а жити досить тривалий час – складно. А потім малий народився.

Особливим тактом сваха не обтяжена. Безцеремонно суне всюди свого носа, критикує, нав’язує свою точку зору нашій дочці, вчить, як ростити і виховувати онука. Якби не це, Олена і на підлозі б поспала, не проблема. Але критики і сварок в своєму будинку не хочеться.

При цьому того, що всім не зручно від її візитів, сваха не помічає. Ні фізичних, ні моральних. Робить свої справи в столиці не поспішаючи, нога за ногу, їхати не квапиться.

Я взагалі її не розумію, якщо чесно. Ну хоч якесь почуття такту повинно бути у людини? Знає, що син тепер не сам, у нього дружина і дитина маленька. Такої гострої необхідності приїжджати у неї немає. Проте їде, і живе багато днів поспіль, і додому не збирається… Оленка з малим стала йти до нас тепер ена час її приїздів – ну це ж теж не діло. Чоловік там, дружина тут…

Всім вона створює тільки незручність! зупинялася б в тієї своєї приятильки, ну справді.

Була б хоч двушка, ще нічого б. А так… Син теж не особливо радий таким візитам матері, але слова сказати не може – квартира її ж.

Ось така у моєї дочки свекруха. Ну так, купила квартиру, пустила сина, молодець. Але у сина тепер сім’я!

Дружина, яка його влаштовує, син. Місця в квартирі для гостей немає. Нічого мотатися, сиди вдома. я так вважаю!

Ну і зчять хороший теж. Виріс, вивчився – квартирку мамі можна було б вже і повернути, з одного боку. Сама б їздила в неї, або в оренду здала, це вже справа її, а він ще й дружину привів…

Чи це моя дочка виглядає у непривабливаму світлі? Прийшла на все готове, повинна посміхатися і дякувати? Приймати свекруху по вищому розряду, готувати і розважати, а не ховатися у мами під крилом від своїх гостей… Навіть не знаю, як правильно в нашій ось такій ситуації.

Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!

You cannot copy content of this page