fbpx

– Ну, розлучення так розлучення… – відповіла я на закиди чоловіка і відчинила дверцята шафи з одягом – Допоможи мені речі зібрати! – Сама збирай… І собаку свою не забудь! – гаркнув чоловік з кімнати. – Ось на маму подивись свою – прокричав чоловік, – Це ж прямо втілення. Живе визначення цього слова! Тут він згріб весь мій одяг з шафи і викинув в під’їзд. Минуло 20 років. Нещодавно він заявився, з букетиком, миритися

– Ну, розлучення так розлучення… – відповіла я на закиди чоловіка і відчинила дверцята шафи з одягом – Допоможи мені речі зібрати!

– Сама збирай… І собаку дурненьку свою не забудь! – гаркнув чоловік з кімнати.

Чоловік гаркнув, а собака заскиглила…

– Мамо, чому тато так на собаку каже? – втрутився в наш 7-річний син.

– Ось на маму подивись свою – прокричав чоловік, – Це ж прямо втілення. Живе визначення цього слова!

– Синку, це негарне слово… Збирай іграшки і одягайся, поїдемо до бабусі – не відволікаючись від зборів, відповіла я.

– А чому тато тебе так називає? – Не вгамовувався син.

– Тому що тато нехороший чоловік! Розумієш? – психанула я – Швидко збирайся!

– Тато дурненький? – з усією наївністю знову запитала дитина.

– А ну йди сюди, зараз отримаєш! – підскочив чоловік.

– Він навіть не розуміє, що це слово означає. Просто питає! – я відштовхнула його назад.

Тут він згріб весь мій одяг з шафи, і викинув в під’їзд. Слідом вилетіла коробка з іграшками сина і собака…

Двері перед нами зачинилися.

Відтоді ми не бачилися майже 20 років.

Нещодавно він заявився, з букетиком, миритися…

У мене давно інша сім’я, син уже закінчив універ, в армію сходив. Про тата весь цей час ні слуху ні духу не було. Ми про нього ні разу навіть в розмові не згадували, присягаюся…

Просто подзвонив у двері, я відкрила – стоїть посміхається!

– Денисе! – я покликала сина – Іди подивися, хто прийшов…

Син вийшов з кімнати, він у мене великий виріс, вище тата на голову.

– Привіт, синку, впізнав? – мій колишній чоловік прямо засяяв, дивлячись на сина.

– Звичайно, впізнав, татку, – кивнув Денис. – І знаєш, я тільки зараз зрозумів справжнє значення того слова, яким ти нас проводив…

– Якого слова синку? Ти про що?

– Дурості…

З цими словами син зачинив перед ним двері.

Потім постояв, подумав, відкрив комору, витягнув звідти свою стару коробку з іграшками. Знову відкрив двері і кинув цієї коробкою в батька…

Всі хороші в цій ситуації. Але я і подумати не могла, що 7-річна дитина, запам’ятає ту саму сцену на все життя… Прошу всіх батьків: наскільки це можливо і якщо вже іншого варіанту немає, розлучайтися по-людськи… Заради наших дітей.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page