Мій свекор – чоловік специфічний. Любить жартувати, але не так, щоб ставало весело і легко, а якось злобно, ніби намагаючись показати своє піклування до всіх. За матеріалами
Ще до весілля він тeрoризував мене питаннями про заміжжя. Знав адже, що це його син тягне, а я готова йти під вінець хоч зараз. І кожен раз, коли ми приїжджали до них на вихідні, він інакше мене, як “невісточка” не називав. А люди питали так хитро:
– Ну що, невісточка, коли весілля? Сукню вже вибрала? Вибрала-вибрала, тільки син мій ось ще думає, може кращу себі знайде.
Костя, мій хлопець і за сумісництвом його син, на підколки батька не реагував. А коли ми залишалися одні, просив потерпіти:
– Ну така вже він людина. Хлібом не годуй, дай тільки познущатися над кимось. Знаєш, скільки мама від нього натерпілася?
Я мовчала. Так, мама Кості, свята жінка, терпіла всі глузування, тільки очі опускала і зітхала, так тихо, щоб чоловік не почув. Але я кожен раз обіцяла собі поставити свекра на місце. І кожен раз мене зупиняла надія: ну раптом Костя все-таки зробить мені пропозицію. Ну навіщо мені тоді конфлікт в родині? Після весілля просто не буду до них приїжджати.
І ось настав Новий рік. Костя заявив, що свято ми відзначимо у його батьків. Ну, єдиний син не може ж залишити маму і тата на самоті? А у мене ось сестра є. Нехай вона з моїми батьками Новий рік зустрічає.
Приїхали ми пізно ввечері, відразу ж сіли за стіл. Кості тато, вивчивши мене від кінчиків волосся до шкарпеток, із задоволенням резюмував:
– Сукня на тобі красива, шкода тільки золота, а не біла. Тобі йде білий колір.
Я відразу зрозуміла, до чого він хилить. На нього навіть не дивилася, вивчала келих шaмпанcького.
– Ну, невісточка, – задав нарешті таки улюблене своє питання, – і коли у вас весілля?
Читайте також:ПІВГОДИНИ І СМАЧНЮЩИЙ ТОРТ «НАПОЛЕОН» ГОТОВИЙ! ПРОСТІШЕ І СМАЧНІШЕ НЕ ПРИДУМАТИ!
– А коли дачу добудуєте, – не моргнувши оком, кажу я, – тоді і зіграємо. Буде де гостям повеселитися.
Дача для Костіного батька – хвoра тема. Він будує її вже років шість і все ніяк не може закінчити.
Звичайно ж, моя шпилька не залишилася безкарною.
Свекор пішов ва банк. Окинув мою фігуру зацікавленим поглядом і поцікавився мeдовим голосом:
– А онуків коли заведете?
– А коли в лотерею мільйон виграєте, тоді і будуть онуки. Діти повинні з наpoдження отримати нормальний рівень життя. Хочете прискорити процес, купуйте квиток прямо зараз. Якщо десь ще відкрито.
Свекор почервонів від злості, але нічого не сказав.
Через три дні Костя зробив мені пропозицію. Сказав, що любить мене за мій характер “з родзинкою”, як він висловився.
Зараз ми, правда, розлучаємося. Але це вже зовсім інша історія.
