fbpx
життєві історії
– Ну так і мовчала б, – вважає свекруха, – хіба син її дорікав? Сидить вдома за хорошим-то чоловіком, ну і не пили його. Сама заробляти не хоче, а вимагає, щоб мужик кинув все і у її спідниці сидів? А потім почне говорити, що їй грошей не вистачає?

Час зараз непростий, виживаємо, в більшій масі своїй, як можемо. Кредити, діти та інше. Грошей немає, але тримаємося, хто як може. У знайомої мені сім’ї намітився розлад.

Основна причина банальна – гроші. Ні, вони живуть не за межею бідності, немає, чоловік працює і заробляє, а не лежить на дивані. Але від цього претензій у дружини менше не стає.

– Син, як одружився в 28 років, так і впрягся по повній програмі, – каже Дар’я Миколаївна, – він у мене відповідальний, серйозний. І до того, що чоловік несе зобов’язання перед сім’єю, був готовий.

– Мамо, ну куди я до тебе в двокімнатну дружину приведу? – пояснював Артем матері 12 років тому, – А діти у нас підуть і що? В одній кімнаті жити? Сенсу немає. Ми краще з Іриною відразу будемо будувати життя окремо.

Накопичення у Артема були, а тому відразу після того, як він одружився, сім’я взяла в кредит двушку. При цьому, молода дружина прийшла в шлюб без усього. Батьки її вели не зовсім пристойний спосіб життя, так що про допомогу дочки і мови не було.

– І в був 22 рік, – згадує Дарина Миколаївна, – красива, начебто не в рідню, в інститут сама заскінчила. Ну ладно, думаю, сину жити, не мені. Простиралець, подушок, посуду на перших порах дала, а далі вони вже самі.

Артем працював багато. Коли через рік після весілля Іриначекала дитину, чоловік, розсудивши, що дружина не встигла ще на роботу влаштуватися, а в найближчі роки і не зможе, влаштувався на другу роботу.

– Важко йому було, звичайно, – погоджується Дар’я Миколаївна, – недосип хронічний, та ще онук народився. Все прагнув і дружині по дому допомогти.

– Я цілий день з дитиною, я втомилася, – говорила Ірина і чоловік, що приходив вже близько опівночі, брався за підготовку або заколисував сина. А в 6 ранку піднімався знову.

– І на другій роботі у нього добре пішли справи, – каже Дар’я Миколаївна, – з першої незабаром звільнився, завантажився на підробці на півтори ставки, інший раз і вихідні прихоплював. Так що Ірина, відсидівши декрет, навіть і не відчула матеріальну скруту.

кредит сім’я виплатила за 7 років. А до рік, коли син пішов в перший клас Ірина сказала, що сенсу влаштовуватися на роботу немає, треба ж сина і відвести, і привести назад, і уроки зробити. Незабаром жінка чекала вже і доньку.

– А чим їй погано? – не може змиритися Дар’я Миколаївна, – Вона і не замислювалася, як гроші чоловікові дістаються. На моря вони їздили, машину купили, одягалася, як з картинки, в салон ходила, на фітнес. А як внучка народилася, так і почалося.

– Ти пропадаєш на роботі цілодобово, – вимовляла чоловікові Ірина, – я весь день кручусь з дітьми, я втомилася, вони не бачать батька. Влаштуйся на нормальний графік. З твоєї кваліфікацією тобі і за простий 8-ми годинний робочий день нормально будуть платити. Я забула, коли висипалася останній раз.

Звичайно, зрозуміти жінку можна. Але і Артема, що таких грошей він просто так не отримає, а запити дружини і потреби сім’ї нікуди не подінуться.

– Через рік після народження внучки дружина сказала, що їм двушки мало, – каже Дар’я Миколаївна, – продали, взяли з кредитом трикімнатну. Дівчинці вже 4 роки, в садок вона не ходить, сидить удома з мамою. І виспалася Ірина давно, і на роботу виходити не бажає, а претензії до сина ті ж.

– Шукай нову роботу, – каже Ірина чоловікові, – мені набридло, що тебе немає вдома постійно. Ми навіть у вихідні виходимо всією сім’єю кудись через раз. Я крім дітей нічого не бачу, а ти не помічаєш, як вони ростуть.

– Ну так влаштуйся на роботу, – не витримав чоловік, – тоді нудьгувати не будеш. А я не можу собі дозволити розслабитися. У нас квартира з кредитом, та ще й машину ти просиш другу. І потім, мені подобається моя робота, навіть, якщо я знижу темп і перейду на одну ставку, я з неї не піду. Але і грошей нам не вистачатиме. Так що або терпи, або допомагай, принось у сім’ю гроші.

– Ти мене дорікаєш тим, що я не заробляю, – образилася Ірина, – але ж я не з чужими дітьми вдома сиджу, а з твоїми. Їх ращу одна. Я стільки років витратила, я не працювала. Куди мене візьмуть тепер? Чай-кава підносити в офісі за пару гривень?

– Ну так і мовчала б, – вважає свекруха, – хіба син її дорікав? Сидить вдома за хорошим-то чоловіком, ну і не пили його. Сама заробляти не хоче, а вимагає, щоб мужик кинув все і у її спідниці сидів? А потім почне говорити, що їй грошей не вистачає?

Відносини між подружжям напряжне. Артем частенько замислюється про те, що їх шлюб дав тріщину.

– Ну піду, – розмірковує він уголос, – квартиру залишу дітям. А толку? Як Ірина за неї платитиме, та й не працює вона. Дітей я не кину, але Ірина ж на них буде зриватися.

– Зате дізнається, почому фунт лиха, – радять друзі, – ти зовсім не йди. На пару місяців. Щоб з подружжя пиха злетіла і примха з голови вивітрилася. Розпестив ти її.

Фото ілюстративне з вільних джерел.

facebook