Ну треба ж – подобається йому так ходити. Щось мені не дуже віриться в це… Не розуміє він, скоріше за все. Ну хіба це нормально – все літо голяка пробігав! Сусіди вже навіть їм говорили, поглядали косо…
Цю історію я почула ще влітку від подруги. Живе вона в селі, де самі приватні будинки.
«Ну треба ж – подобається йому так ходити. Щось мені не дуже віриться в це… Не розуміє він, скоріше за все”, так почала свою розповідь Віка. – У нас сусіди поруч живуть, їх малий все літо вважай голяка пробігав по селу. Хоч йому вже четвертий рік пішов. Дивитися неприємно все ж.
Я не витерпіла, взяла і сказала його матері, моїй погодці сусідці Світлані, думала, може вона не бачить. Але вона на мій подив відреагувала абсолютно спокійно. Виявилося, що вона в курсі!
«А йому так подобається, скидає весь одяг і бігає по двору.”
Я спочатку дуже здивувалася такій відповіді. Була здивована – це нічого не сказати. І це мені відповіла не просто мама малого, а ще й вихователька дитячого садка, якій ми щодня довіряємо дітей!
Хоча Свєтка мене такою відповіддю не надто і здивувала, якщо чесно, її саму матір мало не в п’ятнадцять років в подолі принесла. Вона дитя вільного виховання, вискочила в сімнадцять заміж по зальоту. Нажила двох дітлахів в шлюбі, а потім чоловік юркнув до іншої. Свєта з горя подалася до крайніх заходів, знайшовши собі двадцятирічного коханця, відносинами з яким дуже пишалася. Треба зауважити, що їй самій тридцять один він їй зовсім не підходив. І за цим бурхливим романом вона, ясна річ, дивиться крізь пальці на виховання своїх детей. Але ж вона педагог, навпаки іншим приклад подавати повинна. А тут таке!
«Нехай бігає поки не набридне.»
Я порадила відвезти дитину в місто і показати психологу. Це ж ненормально!
А вона: «Та, розподабається і перестане. Нічого страшного.”
Потім стиснула губи і образилася, але вигляду не показала. Начебто і дитина повноцінна, а тут таке.
На роботі Світлана – сумлінний працівник, перший претендент на місце завідуючої дитсадка. Чому ж вона в тонкощі виховання свого чада не вникає, поки це відхилення в хворобу не переросте?» – ось таку розповідь почула я від подруги Віки.
На мій погляд також недобре це – голяка бігати і ненормально, по-моєму. Візит до дитячого психолога хлопчику явно не завадить, а краще навіть з мамою разом. бо і в неї якесь тю-тю. А ви як гадаєте?
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!