Ми з чоловіком Дімою просто випали в осад, інакше не скажеш! Винаймаємо квартиру у, здавалося б, адекватної жінки, родички до того ж. На новорічні свята вирішили поїхати до батьків до іншого міста. Так наша мудра господиня вирішила і рибку з’їсти і кісточкою не поперхнутися – якщо нас удома не буде на новорічні, то вона квартиру здасть подобово.
– Ну ви ж все одно їдете на свята, ось я і здам подобово квартиру, – я, кліпаючи очима, дивилася на господарку квартири, яку ми орендуємо, мою двоюрідну тітка Тамара.
Коли ми з Дмитром побралися, то вирішили, що в рідному містечку нам робити нічого, перспектив ніяких, тому треба перебиратися до обласного центру і вже там облаштовуватися. Свого житла там у нас, звичайно ж, не було, тому ми мали орендувати квартиру.
Скільки дивакуватих господарів ми перебачили, карнавал просто. Але влітку нарешті нам пощастило. Ми орнедували зручну двушку, за прийнятною ціною та ще й близько до роботи. Господиня, моя далека родичка тітка Тамара, тоді нам здавалася дуже приємною і порядною жінкою. Приходила раз на місяць, швидко оглядала квартиру, забирала гроші і квитанції, і не турбувала нас до наступного місяця.
Ми охайні мешканці, тусовок у квартирі не влаштовуємо, дітей та тварин у нас немає, з чоловіком обоє спокійні, тому у сусідів до нас претензій немає, а отже їх немає і в господині квартири. Ми навіть домовилися з нею, що за рахунок орендної плати зробимо невеликий ремонт.
Взагалі ми сподівалися, що наша співпраця з нею продовжуватиметься, але тепер схоже нам доведеться шукати нову квартиру.
Як я вже сказала, ми на новорічні свята планували з’їздити до батьків у гості. Про це завчасно попередили тітку Тому, щоб вона про всяк випадок була в курсі. Мало що, у нас трубу прорве, чи у сусідів. Ми раніше більше, ніж на один день, не виїжджали, тож і не попереджали. А тут на десять днів – креще все ж сказат и хазяйці.
Господиня відповіла, що нас почула. А потім почалися запитання: а коли точно їдемо, а коли точно повертаємося. Запитання нам здавались дивними, але ми відповідали.
Вчора господиня квартири зателефонувала та запропонувала зустрітися. Це було дивно, бо цього місяця ми з нею вже бачилися і всі віддали, що треба. Але, зрозуміло, погодилися.
На зустрічі господиня заявила, що якщо ми на цілі десять днів їдемо, то вона хоче квартиру здати подобово.
– Ви нас виселяєте, чи що, – витріщили ми з чоловіком очі.
– Та ні, просто поки вас не буде, я цю квартиру здаватиму подобово. Якраз новорічні свята, підзароблю собі приємний бонус. А коли ви повернетеся, то все буде по-старому, – спокійним тоном відповіла нам ця чудова жінка, моя двоюрідна тітонока Тамара.
– То ж ми не з усіма речами з’їжджаємо, – спробувала пояснити я. – У нас у квартирі купа особистих речей, які ми не зможемо, та й не збираємось брати із собою.
– О, то це не проблема! Найцінніше зберете, ми це до мене в гараж перетягнемо. А коли повернетеся, то назад все перенесемо. Проблема!
Я не розуміла, як із серйозним обличчям можна нести таку нісенітницю. Тобі люди заплатили за місяць, а ти хочеш ще наваритися, пустивши в цю квартиру не зрозумій кого.
Діма їй сказав, що для нас цей варіант неприйнятний. Ми платимо за квартиру повну ціну, тому не хочемо перетягувати речі сюди-туди, а потім ще приїжджати назад у квартиру, де невідомо хто невідомо чим займався.
– Цікаві такі! Тут і до вас люди жили. І невідомо чим займалися, але вас це щось бентежить! – сплеснула руками квартирна господиня.
– А ми перед тим, як заїхати, викликали клінінг та дезінфекцію, а потім самі ще прибирали .- пояснила я.
Хазяйка пообіцяла, що до нашого приїзду квартира буде в ідеальному стані. Але ми однаково не погодилися кудись вивозити речі. Вона щось пробурчала насамкінець про людей, які зовсім не хочуть йти на зустріч, і пішла.
Тепер не виключаю, що доведеться шукати нову квартиру, бо тітка Тамара на нас образилася і можливо пакоститиме. А ще менше впевненості в тому, що вона і без нашого відома не віддасть квартиру подобово, як тільки ми поїдемо. Хоч усе скасовуй і сиди вдома, пильнуй. І нову квартиру зараз не знайдеш так швидко, ще й перед святами. Краще б ми господині нічого не говорили взагаплі. І що тепер робити?
Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com
