Ну як не соромно жінці в 25 років сидіти на шиї у матері і ще качати права? Через неї я не пам’ятаю свого дитинства, а пам’ятаю тільки свої обов’язки по відношенню до сестри. Я 9 років вчилася в іншій області і завжди їздила сама, а сестру мама досі, а їй майже 25 років, возить на таксі в інше місто до поїзда!
У нас з сестрою 9 років різниці. Ми від різних батьків. Від самого народження сестри я була її нянькою, мамою, татом, учителем і захисником.
Дитинства не пам’ятаю, пам’ятаю тільки свої обов’язки по відношенню до сестри. Уваги їй більше, розумію, вона молодша. Але я 9 років вчилася в іншій області і завжди їздила сама, а сестру мама досі, а їй майже 25 років, возить на таксі в інше місто до поїзда!
Я в 21 рік вийшла заміж і ні копійки не просила у мами, сестра ж закінчила навчання, влаштувалася на півставки в іншій області і мама їй оплачує квартиру, дорогу, їжу. Я ж на її допомогу навіть не розраховую, домоглася всього сама, чоловік і дитина просто чудові. І все одно для мами я все не так роблю, а ось сестра – бідна, їй важко.
Ну як не соромно жінці в 25 років сидіти на шиї у матері і ще качати права? Ну, правда, прикро від цього.
Прикро і за маму і за себе. Скільки разів я плакала через сестру! Невже і я буду так само несправедлива до другої своєї дитини, про яку ми мріємо з чоловіком?
Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!
