fbpx
життєві історії
– Ну як тобі пояснити… – продовжую я. – От я їй на новий рік маски японські подарував для обличчя, там щось з гіалуроновою кислотою, одноразові, тридцять штук їх, дорогезні рівно на місяць курс. Так ось вона хихотіла мені тут, що одну маску два рази використовує. Лінзи одноденні по три дня носить. До порошку прального «Гала» якийсь копійчаний підсилювач купує. У моїй однокімнатній все облаштувала так, що у нас тепер на двадцяти квадратах і зона відпочинку, і кухня, і зала і навіть кабінет мій з компом примудрилася впиндюрити

Я багато працював і купив в результаті машину, дуже просту. Прямо зі  своєю Оленкою поїхав в салон, тест драйв там, всі справи, вибрали разом, оплатили перший внесок, обмили потім вдома з друзями. Ну і все, їздили півроку, все добре було. Я навіть Оленці зібрався пропозицію робити, ось так все добре було.

Я багато працював і купив в результаті машину, дуже просту.

Прямо зі  своєю Оленкою поїхав в салон, тест драйв там, всі справи, вибрали разом, оплатили перший внесок, обмили потім вдома з друзями.

Ну і все, їздили півроку, все добре було. Я навіть Оленці зібрався пропозицію робити, ось так все добре було.

І тут машина зупинилася. Прямо по серед дороги стала – ні туди ні сюди.

Ну ми знову в салон, там визначили поломку серйозну, кажуть – нам треба відправити запит до Чехії на завод, і вони деталь зламану надішлють. Але оскільки чехи повільні, напевно, довго будуть все робити, але ви не хвилюйтеся, ми вам нову тачку тимчасово дамо!

І дають нам просто мерседес-кабріолет шикарний від цієїж марки авто – якийсь крутий позашляховик, салон – шкіра, там все проектується прямо на скло, примочки всякі, окулярник, підлокітники, підсвіточка…

Ми з Оленкою на шьому відразу шикувати – поїхали в поле по снігу, подруг її покликали поганяти.

Оленка все турбувалася – раптом поламають щось, а нам потім платити, не могла ніяк розслабитися.

А я, навпаки, гнав під сотню, однією рукою вів,  дівчата на задньому сидінні хихикали. У своїй тарілці я, коротше, себе почував.

Ну і через три дні дзвонять з салону – чехи деталь прислали, а наші шустрики вже все полагодили. Кажуть, привозьте машину, мерседес-кабріолет, і забирайте свою дешеву тачку.

Але це ще не повчальна частина історії.

Пішов я сам коритце своє забирати, сумний такий весь. Зустівся потім з другом. Кажу йому:

– Я зрозумів,  Оленка моя – не тягне.

– Що? Вона тут причому? – дивується товариш.

– Ось, розумієш, вона така людина… Ну як тобі пояснити… Вона з трьох пророслих картоплин тобі вечерю з семи страв на шість чоловік забабахати може… І всі захоплюватися нею і її вміннями будуть.

– І?

– Ну як тобі пояснити… – продовжую я. – От я їй на новий рік маски японські подарував для обличчя, там щось з гіалуроновою кислотою, одноразові, тридцять штук їх, дорогезні, рівно на місяць курс. Так ось вона хихотіла мені тут, що одну маску два рази використовує. Лінзи одноденні по три дні носить. До порошку прального «Гала» якийсь копійчаний підсилювач купує, щоб не повну ложку в машинку класти, а половинку… або навіть менше.

– І ??? – знову не розуміє мій друг.

– У моїй однокімнатній квартирі все облаштувала так, що у нас тепер на двадцяти квадратах і зона відпочинку, і кухня, і зала і навіть кабінет мій з компом примудрилася впиндюрити.

– І що ж це значить, що???.. – не витримує друг.

– Це означає, що не буде в мене з нею ніколи крутої розкішної тачки. Розумієш? Не буду їй пропозицію робити…

Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!

You cannot copy content of this page

facebook