Ну як це назвати? Колишня невістка досі не працює, а сидить у мого сина на шиї. Їхній спільній дитині сім років вже, а син одружився знову, там дитинка маленька. Йому важко всіх утримувати, але вона ну ні в яку на роботу! Говорила з бувшою свахою на цю тему.
Мені наша перша невістка не подобалася від початку: розпещена, зарозуміла. Вона єдина дочка у батьків, балували її з дитинства, ні в чому їй не відмовляли.
Вона й заміж вийти не давала нашому сину згоду доти, доки він машину не купив! Ну така вже пава, куди там.
Почали вони жити. Вона ще довчивалася на заочці, ну а потім одразу в декрет.
Сиділа з дитиною дома, а їй все подавай: одяг модний дорогий, закордонний відпочинок, ресторани, салони краси, щоб у квартирі прибиральниця прибирала, бо їй ніколи, бачте, краще вона з дитиною погуляє.
Готувати вона теж не дуже, часто у них то піца, то щось вже готове з супкрмаркету.
На всі свята тягла сина й малого до своїх батьків, а не до нас, бували вони у нас дуже рідко, онук нас майже не знає, зате ті бабуся й дідусь – найкращі.
Ну а коли малому три роки було, мій син не витримав, з’явилася у нього інша жінка. Я й не проти була, не осуджувала його, коли він мені зізнався.
Розійшовся син з першою дружиною, став жити з новою дівчиною. До речі, нам вона дуже сподобалася: гарна, проста, хазяйновита. Звичайно, онука було шкода, але за сина ми з чоловіком раділи.
Колишня невістка не подавала на аліменти, вони там між собою домовилася на певну суму. Справа в тому, що у сина така служба, що не бажано йому офіційні аліменти платити. Ми навіть першій невістці вдячні були, що вона не вимагала офіційних аліментів.
Та з часом вона почала сідати синові на голову все більше, і її, і їхнього сина потреби почали рости і збільшуватися з року в рік. Онукові вже сім років, а вона досі вдома сидить, не працює!
Ну як це назвати? Хіба можна так? Сидить у мого сина на шиї. Відпочинок на морі, косметологів, спортзал – все їй подавай! Сумніваюся, що їй батьки її допомагають, все з сина мого тягне.
А син одружився знову офіційно на Оксанці, там дитинка маленька, піврочку. Йому важко всіх утримувати, але вона ну ні в яку на роботу!
Говорила з бувшою свахою на цю тему, а вона мені:
– Ваш синок мою доню покинув, зрадив її, от хай тепер і розплачується за все! Тягне – значить може.
От коза пихата. Котилася б зі своєму донькою і таким самим балуваним онуком!
Я зі свого досвіду бачу й прогнозую: заміж вона з такими запитами й вимогами не вийде. Так і буде ярмом для мого сина…
Але нічого. Я щось придумаю, як допомогти своїй дитині і його родині! Не було ще такого, щоб не придумала!
Автор – Олена М.
Спеціально для видання Ibilingua.com.
Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!
