Ну яке вона має право, скажіть? Моя нинішня свекруха забороняє мені спілкуватися з мамою колишнього спочилого чоловіка, допомагати Стефанії Олександрівні. Так, з першою свекрухою я досі підтримую стосунки. А з нинішньою свекрухою нічого не виходить.
Раніше я прагнула мати теплі взаємини і з Оксаною Богданівною, мамою мого теперішнього чоловіка Андрія. А тепер я все частіше намагаюся знайти причину не бачитися з нею.
З чоловіком ми чотири роки разом, з Андрієм у нас все добре. Його мати сама виховувала мого чоловіка. Батько мого чоловіка полинув у засвіти, коли чоловік ще маленький був. Андрій каже, що його мати завжди була головною, вона людина владна і любить щоб все було лише по її.
З колишніми дівчатами мого чоловіка їй було легше, вони завжди під неї підлаштовувалися і слухалися. А потім просто втікали. Зі мною інакше. Я киянка, є власна квартира, дісталася від батьків. Я працюю з 16 років. Тобто цілком самодостатня людина. Від свекрухи не залежу абсолютно.
Але Оксана Богданівна думає інакше. Вона постійно нав’язує свою думку, свої поради, а я роблю так, як сама вважаю за потрібне, зокрема це стоються і піклування про мою першу свекруху, яка мені наче мама, бо рідних матусі й тата давно нема.
Моя нинішня свекруха любить говорити, що якщо я з економлю то я – дріб’язкова, а якщо вона – вона економна. Живу я з чоловіком окремо від неї, у своїй квартирі.
Але майже кожна наша зустріч з Ольгою Богданівною – це якась суперечка, завжди її в мені щось не влаштовує: мої покупки, як я готую, макіяж чи одяг, чи якісь дитячі речі, які я купила своїм дітям. На думку мами Андрія, я їх дуже балую.
Ну й постійно чую докори, що приділяю увагу Стефанії Олександрівні, мамі мого першого чоловіка. Але її син був чудовою людиною, і якби не воля долі, ми б мабуть все життя були разом. А зараз його мати самотня, бо її дочка старша дужек далеко, вони майже не спілкуються.
Моя перша свекруха – хороша й добра людина, і я буду з нею спілкуватися, подобається це мамі Андрія чи ні. Чоловік тим паче нічого проти не має, от тільки мати його весь час налаштовує його проти мене.
Не спілкуватися з Ольгою Богданівною зовсім я не можу, ходжу їй у магазин, бо вона втомлюється дуже швидко. Чоловік постійно на роботі, теж не може.
Я ж від неї дуже втомлююся, якщо поспілкуємося по телефону, а – це не менше 2-х годин, я стаю як вичавлений лимон, ніби всі сили з мене забрали. Так само і в неї вдома, приїжджаю від неї у тому ж стані.
Я з мамою Андрія спілкуюся ввічливо і тактовно, принаймні намагаюся. На всі її випади на мою адресу стараюся мовчати. Але дається це мені важко.
Чоловік каже, щоб я не звертала увагу на його маму, що вона літня людина. Але у мене більше нема сил, адже її ставлення до мене не міняється вже чотири роки, поки ми з Андрієм разом. Спільних дітей з чоловіком ми ще не маємо, але плануємо.
Та думаю, що з появою дитини взаємини з Ольгою Богданівною загостряться ще дужче. А чоловік дужек хоче дитину. І як мені бути, як краще себе поводити, відмовитися від спілкування з першою свекрухою. чи ні? Як би зробили ви?
Фото – авторське.
Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.
