Син і невістка живуть у мене, вони з Ангеліною кілька місяців тому розписалися, вона при надії, але ще маленький зовсім термін, не видно навіть. Вони збирають на власне житло, хочуть не в нашому райцентрі жити, а в обласному центрі за 30 кілометрів.
Тому син Данило працює в Києві на будівництві по три тижні, а ан тиждень додому їздить. Так вже майже пік працює. Але дружину він перевіз до мене лиш два місяці тому, до того вона на орендованій квартирі жила. У невістки є мама й вітчим десь в іншій області, але вона з ними майже не спілкується, я не розпитувала особливо, чому саме.
Я ще зовсім не стара і на роботі, гарно виглядаю на свої роки. Давно розлучена але маю хорошого чоловіка, з яким вже зустрічаємося кілька років, але не хочемо жити разом, нам і так добре. Вік вже такий, що дуже цінуєш свій особистий простір і побутовий комфорт.
Правда, з переїздом до мене Данила й Ангеліни, я обидва ці компоненти дещо втратила, ну але це ж тимчасово. Я розумію, що якщо діти не будуть платити за оренду, то на своє скоріше зберуть. Тобто я їх пустила до себе на невизначений термін, безоплатно, навіть за комунальні я сама плачу.
У свою чергу я чекала й вимагала від невістки допомоги по дому в плані приготування їжі і підтримання порядку й чистоти. Це ж не важко, тим паче з урахуванням того, що Ангеліна працює віддалено всього кілька годин в день за ноутбуком. Але невістка не проявляє ніякої ініціативи! Ховається в своїй кімнаті, не знаю, чим харчується взагалі.
Ну прибирати – прибирає, якщо я вже попрошу в наказовій формі. Але мене це все все більше не влаштовує. А це така оказія сталася, що мені й взагалі охота Ангеліну на оренду спровадити.
Позавчора я запросила до себе на вечерю двох колежанок з роботи, а невістку зранку попросила наліпити нам вареників з картоплею та грибами.
Але коли ми прийшли, то Ангеліна поставила нам на стіл піцу, яку привезла служба доставки! Це так важко було виконати моє прохання? Не розумію. А мені вона знаєте що сказала? Що не добре себе почуває через магнітні бурі! Ну ви чули таке??
– Ну знаєш, дорогенька, якщо на тебе у 29 років магнітні бурі впливають і ти, сидячи вдома, не можеш мамі чоловіка вареників наліпити – то гайда на оренду, там собі на дивані відлежуйся! – так і сказала я Ангеліні.
Звичайно, я погарячкувала, але в цілому я права: не можна жити на всьому готовому .а самій нічого не робити! Невістка зі мною не розмовляє, син подзвонив і сказав не чіпати його дружину і не просити ні про яку домашню допомогу, сказав, що Ангеліна не хатня робітниця. Ось так. Не знаю, хто з нас правий і як воно далі буде тепер.
Автор – Олена М.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, авторське.
Недавні записи
- Через халатність лікарів наша донечка відправилась на небо. Одному Богу відомо, що творилося в моїй душі. Не обійшлось і без допомоги спеціалістів. Незважаючи на те, що суспільство наполягало перегорнути сторінку і спробувати ще раз, я слухала своє серце. Діток в нас з Антоном так і не має. І все б нічого, якби не ця переселенка з трьома дітьми, за якими вона зовсім не дивиться. Одного разу я була з ними на майданчику. Олежик забруднив сорочку, а я хотіла йому допомогти
- Як тільки мами не стало, ми почали сперечатися з братом і сестрами, а всіх нас четверо, за спадщину. “З чого ти взяла, що цей перстень має належати тобі? Мама нераз говорила, що він мій!” “А ти думаєш, чого Андрій так до мами в останні дні приїжджав?” І це ще діло не дійшло до нерухомості. Колись, наша дружня сім’я, переросла у велику “бурю”. Все це тривало до того часу, поки не сталося найгірше – не стало нашої сестри Марти. На прощальній церемонії нас ніби осінило
- Я відмінила усі святкування в родичів, бо ювілей найкращої подруги не кожного року. І собі і дочці я купила гарні сукні і з нетерпінням чекала дня “х”. Та на диво, Юлька мене не запрошувала. Я вирішила піти до неї на чаювання і заодно дізнатися, де ресторан, на котру годину. Подруга ще з порогу зробила спантеличений вигляд. Таке завершення розмови я аж ніяк не очікувала. І я і дитина йшли додому не те слово – засмучені!
- Та скільки ж можна було Людці жалітися мені на свого Максима! Він такий хороший чоловік і людина! О я його й забрала собі, всі зусилля до цього доклала. Тепер в нашому райцентрі тільки про це й балачок, ніби в людей інших турбот і проблем немає, чудні. Моя подруга влаштувала своєму благовірному сцену, зламала квітку і ображалася на нього цілий день
- Мені вдалося зруйнувати стосунки Ігоря з Іриною. Ну не пара вона йому. Але якби я знала, що він зв’яжеться з тою Мариною, і в них навіть до весілля дійде, то б не робила того вчинку. Відразу ж вона мені видалась мутною, а на самому весіллі я це для себе підтвердила. Тільки шкода, що мій син сліпо не вірить моїм твердженням. Я ж на власні очі бачила ці “воркотіння”, коли подихати свіжим повітрячком вийшла