Обраниця нашого сімнадцятирічного сина, ще вчиться в школі. Не думала, що коли-небудь таке скажу, та планую зробити все можливе й не можливе, лиш би роз’єднати цю парочку. Та як тільки ми з чоловіком натиснули, наш Анатолій пішов з дому і тепер живе у цієї Яни. Як тільки мама її на все це дивиться? В голові не вкладається! Але що вам сказати, як я зрозуміла – яблуко від яблуні не далеко падає.
Синові лише сімнадцять, а він уже планує своє майбутнє з першим коханням. Нам з чоловіком хотілося б, щоб його дівчина була з порядної сім’ї, а не просто наживалася на нашому сині. Але Анатолій цього не бачить, і якщо ми не будемо її поважати, він кине навчання й піде з нею.
У нас з чоловіком двоє дітей, дочка і син. Донька на шість років старша, їй кілька тижнів тому виповнилося 23 роки. Вона уже не живе з нами, вони з чоловіком орендують квартиру, разом живуть і господарюють.
Пишаюся нею, як вона все встигає, ще вчиться і при цьому підробляє. Її чоловік також дуже розумний і хороший хлопець. Ми раді, що ви знайшли один одного. Їм це дуже подобається. Ми з чоловіком з нетерпінням чекаємо від них на онуків.
Донедавна ми думали, що ми з чоловіком можемо розслабитися, що важкий вік наших дітей вже позаду. Але потім син закохався. Більше того, коли Анатолій повідомив нам, що у нього є дівчинка, ми зраділи за нього. Він так гарно про неї говорив, що йому можна було позаздрити, що він переживає те, що ми, на жаль, уже давно пережили і що ніколи не повернеться. Його очі сяяли, і він ніби світився весь. Одним словом, він був закоханий по вуха.
Але незабаром ми дізналися, з якою дівчиною зустрічається наш син. Вони знайомі зі школи, вона на рік молодша. І якщо наш хлопчик розумний і завжди вмів вчитися сам, у неї були великі проблеми. Але вона сама їх викликала, пропускала навчання, їй же гульки були в голові. Вона на даний час закінчує 11 клас.
Я дізналася про це від подруги, яка працює вчителькою в цій школі і знає її сім’ю, точніше тільки її маму.
Дівчина живе тільки з мамою, батька ніхто не знає. Він покинув їх, коли їй було лише кілька місяців, і з того часу про нього ніхто не чув. Мама практично не працює, іноді підробляє підробітком, але в основному вона вдома. За що живуть, одному богу відомо.
Я дізналася все це до того, як зустріла її особисто. Але я думала, що не буду її засуджувати, поки не побачу її сама. Дівчинці нелегко, на відміну від наших дітей, вона живе не в особливо гармонійному середовищі. Тому ми запропонували синові якось привести її.
Яна, так звати дівчину, нам сподобалася, ми з чоловіком розуміли, чому наш Анатолій у такому захваті від неї. Вона дуже гарна, але в її очах дивиться щось дивне, щось схоже на хитрість і розрахунок. Вона тільки зайшла до нас додому, одразу оглянула всю квартиру, подивилася техніку, телевізор, комп’ютер. У нас з чоловіком було досить дивне відчуття з цього приводу. Але що нас справді непокоїло, так це її мова. Я її ледь розумію, такий не красивий у неї акцент.
Але ми вважали, що наш син повинен розбиратися сам. Він напевно скоро дізнається, що така дівчина йому зовсім не підходить. Але молоді люди відчули смак спільно проведеного часу, і це все ускладнювало. Син зовсім не в собі. Дівчина обмотує його навколо пальця.
Анатолій почав підробляти і віддає їй усі гроші. Він купує їй одяг, платить за неї всюди. Коли ми йому сказали, що він не повинен так себе поводити, що це ненормально, що Яна його просто використовує, він зібрався і пішов. Він був з нею та її мамою два дні.
З того часу він весь час з нею, тільки каже, що буде ночувати у своєї дівчини і щоб ми його не чекали. Він повністю змінився, швидко зіпсувався в навчанні. Ми ж постаралися, щоб він в університет поступив.
Ми боїмося втратити його, якщо заборонимо йому бачитися з Яною. Ми намагалися, але він нас все одно не слухав. Анатолій раптом став зовсім іншим хлопчиком. Ми цього не знали, коли наша донька була в його віці, і іноді вона теж хотіла робити те, що їй подобається, а ми ні, достатньо було з нею поговорити, пояснити, що вона може, а що не може. Вона завжди нас слухала. Але сина це не стосується.
Моя подруга радить мені бути “гострішою”, по відношенню до сина. Але я боюся, що ми його ще більше відлякаємо. Він навіть сказав нам, що коли йому лише виповниться вісімнадцять, він може робити все, що хоче.
Каже, що може легко залишити і навчання, що воно йому не потрібне. Я також боюся, щоб його дівчина нас не “ощасливила” животиком від нього.
Я не розумію, як маю роз’єднати цю парочку.
Що робити в цій ситуації?
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
