fbpx
життєві історії
Одного дня я просто переїхала від Валери в мамину квартиру, вона на той час в бабусиному будинку в селі мешкала. На вихідні вирішила маму провідати, а за столом у вітальні мій чоловік, в одних шкарпетках, поруч щаслива господиня будинку, каву попиває. – Мам, ти ж казала, що він непутящий, що мені не пара! То чим же ти від мене відрізняєшся? Так неприємно було все це побачити

Та він тобі в батька годиться, який заміж, Люба, одумайся, поки не пізно, – говорила мені мама, та я стояла на своєму.

Одного дня я просто переїхала від Валери в мамину квартиру, вона на той час в бабусиному будинку в селі мешкала. На вихідні вирішила маму провідати, а за столом у вітальні мій чоловік, в одних шкарпетках, поруч щаслива господиня будинку, каву попиває. – Мам, ти ж казала, що він непутящий, що мені не пара! То чим же ти від мене відрізняєшся? Так неприємно було все це побачити.

Мені було 20 років, я вчилася на третьому курсі університету. У нас як раз з’явився новий предмет і новий викладач, Валерій Степанович. Валерію Степановичу стільки ж років, як і моїй мамі, 42, але це не завадило мені відчути до нього якусь симпатію. Я бачила знаки уваги і з його боку. Що вже тут говорити, не минуло й року, як ми стали зустрічатися, а потім Валерій запропонував мені стати його дружиною, я погодилася. Він мені здавався ідеальним чоловіком, він просто носив мене на руках.

Інша справа моя мама, яка влаштувала мені не одну істерику через моє, на її думку, дивне і необдумане рішення вийти заміж за чоловіка, який мені в батьки годиться. Але я не стала її слухати і робила так, як мені веліло серце.

Не минуло й двох років нашого шлюбу, як Валера з сучасного і турботливого чоловіка перетворився в буркотливого дідугана. Йому все завжди було не так. Він постійно мене ображав словами, що я недостатньо розумна, що я зовсім маленька в розвитку своєму. Говорив, що я погана господиня і взагалі дружина з мене ніяка. Звичайно, адже він думав, що відхопив молоду дружину і та відразу ж стане вести себе, як доросла жінка, років 50. Взагалі, я не витримала, поїхала від нього до мами квартиру, а вона в той час жила в селі, там хатинка від бабусі залишилася в хорошому стані.

Вирішила я якось відвідати в селі маму. Приїжджаю, а там Валера за столом в одних “шкарпетках”, а на столі перед ним вареники зі сметаною, мама поруч каву попиває щаслива. Виявилося, що вони вже кілька місяців крутили роман за моєю спиною. Мене зрадили і мати, і чоловік.

Не спілкуюся зараз ні з ким, хоча мама просить вибачення, каже, що люблять вони один одного. А мені як дивитися в її зрадницькі очі? З чоловіком подала на розлучення, і правда, даремно я заміж виходила за “старого”.

Дівчата, не робіть моїх помилок…

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!