Я хочу розповісти вам історію однієї родини, за якою мені довелося спостерігати. Якби мені її розповіли, то навряд чи б я відразу повірила, а ось, дивлячись на них, розумію, що в житті бувають ситуації настільки неймовірні, що важко й придумати таку.
Коли ми отримали квартиру, то щастя було таким повним і всеосяжним, що неможливо було всидіти в чотирьох стінах, а хотілося його розхлюпувати повсюдно. З таким настроєм я вирушила знайомитися до сусідів. А вони теж були, як і ми, ще молоді і щасливі від позитивних змін у своєму житті. З тих пір і ведеться наша не те, щоб тісна сімейна дружба, але дуже добросусідські відносини.
З Яною ми стали подругами, особливо зблизилися, коли допомагали один одному з дітьми і по іншим жіночим справах. Душу навиворіт НЕ вивертали один одному, але часто хотілося поділитися наболілим, тому я приблизно уявляла, яка атмосфера в тій родині зі слів сусідки. І коли у них з чоловіком появилась тріщина, я теж дізналася.
У кожній родині бувають різні періоди. Спочатку, здавалося, що це звичайні сімейні проблеми, і все налагодиться, але Янин чоловік став частіше затримуватися на роботі, а вона запрошувала мене в свої самотні вечори випити чаю, обговорити щось, а, якщо чесно, щоб просто не бути одній і в тривозі.
Хоча мій чоловік був не дуже задоволений, що я тікаю вечорами до сусідки, він не дуже заперечував, і я час від часу ходила до Яни або кликала її до нас. А Янин чоловік, мабуть, вирішив своє життя змінити кардинально. Того вечора я досиділа у Яни майже до півночі і вирушила додому, хоча бачила, що подруга сильно стурбована. У під’їзді зустріла її Матвія, який прошмигнув у свою квартиру, навіть не привітавшись.
На ранок я постукала до сусідки. Яна, неприродно спокійним голосом повідомила, що її Матвій пішов від них з Олежиком до іншої жінки. Звичайно, я кинулася її заспокоювати, але як можна знайти потрібні слова в такому випадку?! Яна насилу пережила розрив і подальше розлучення, хоча чоловік не вимагав розміну квартири і допомагав їм з сином.
Минув час, моя подруга оговталася, я все частіше стала чути, як вона сміється. У неї знову з’явився інтерес до життя, і навіть шанувальники. Правда, коли я, жартуючи, говорила, що ми її скоро заміж видамо, вона навідріз відмовлялася, а одного разу навіть дуже серйозно сказала, що заміж вона точно більше не вийде!
Але я думала, що це все жарти, і що з часом все налагодиться. Одного разу ми поговорили про ту жінку, до якої пішов Янин чоловік. Виявляється, це була його колега, з якою і Яна сама добре знайома. Ніяких скандалів їй закочувати моя інтелігентна і тиха подруга, природно, не стала, але і добрих почуттів не відчувала теж. І в тій розмові якраз і обмовилася, мовляв, скоєне зло завжди залишається з тим, хто його породив. І обов’язково відгукнеться, так чи інакше. Ніщо не проходить безслідно, і розлучницю бог покарає, а вона, Яна, зла до неї не відчуває.
Я іноді зустрічала випадково колишнього сусіда біля будинку або в під’їзді – до сина він приходив. Але ось звернула увагу, що він став бувати все частіше і частіше. Коли запитала Яну про це, вона зніяковіла. А потім слово за слово, я дізналася, що у них з колишнім чоловіком стали налагоджуватися стосунки. Я не стала нічого говорити, адже в чуже життя не полізеш, хоча про себе подумала, що я на її місці б нізащо його за зраду не пробачила.
А потім стало ще цікавіше. До сусідки прийшла та жінка, до якої пішов Янин чоловік. І не просто так прийшла, а зі скандалом, звинувачуючи Яну, що вона у неї чоловіка забрала! Вона плакала і просила Яну відступитися, наполягала на те, що руйнується сім’я і все таке. Я навіть не повірила, вирішила, що сусідка жартує. А Яна не жартувала, розповідає, що так, відносини налагодилися, але знову сходитися вона з чоловіком не хоче. І проганяти його теж не хоче – він же не чужий.
Ось і вийшло, що тепер Янин чоловік приходить до Яни, як до коханки, зраджуючи з нею свою дружину, до якої колись пішов від сім’ї. Як довго таке буде тягнутися, не знаю, але заміж Яна категорично відмовляється виходити. І навіть в цивільному шлюбі з ним разом жити – теж. Каже, що “приходящий” чоловік її цілком і повністю влаштовує.
Так вони і живуть: дві дружини і один чоловік. І хто з них колишня, хто справжня, важко розібратися. Правда, Матвій на щасливого чоловіка не дуже схожий. Напевно, важко на дві сім’ї рватися.
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне – freepik
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
