fbpx
життєві історії
Одного разу, коли Іван повертався додому, бабці, як завжди сидять на лавочці біля під’їзду, зашушукались при його вигляді. А потім одна з них, Петрівна, відкликала Ваньку в сторону і зашепотіла: “Хлопче, до твоєї то Любочки, коханець ходить. Кожний день. Нещодавно ось знову приходив”

Ванька дуже сильно ревнував свою Любу. Коли вони жили в селі, це ще можна було терпіти. Але коли купили квартиру в місті, ревнощі збільшилася вдвічі. Ще б пак, в місті чоловіків, які могли б покласти око на його Любу, було більше. Набагато більше.

А Люба у нього була жінкою дуже привабливою. Сільське життя її зовсім не зіпсувало. Ставна, з чорними густими волоссям і напрочуд аристократичним обличчям. На чоловіка вона не ображалася, навпаки, їй було приємно, що Іван так любить її.

Одного разу, коли Іван повертався додому, бабці, як завжди сидять на лавочці біля під’їзду, зашушукались при його вигляді. А потім одна з них, Петрівна, відкликала Ваньку в сторону і зашепотіла:

“Хлопче, до твоєї то Любочки, коханець ходить. Кожний день. Нещодавно ось знову приходив”.

Іван розлютився. У такому стані він буквально влетів у свою квартиру.

“Хто він?” – з порога закричав він дружині. Люба ніяк не могла зрозуміти, про що говорить чоловік.

“Хто до тебе ходить, поки я на роботі? З ким ти тут розважаєшся? Я-то думаю, що мене моя дружина чекає, супчик варить, нудьгує. А вона виявляється, з іншим! ”

І, не слухаючи виправдань дружини, Ванька почав кричати…. І сам злякався. Люба не сказала ні слова. Просто пройшла в кімнату, взяла свою сумочку і вийшла з квартири. А у Івана від шоку навіть не було сил її зупинити.

Люба додому не повернулася. Ні ввечері, не наступного дня. Телефон свій відключила. А на роботі не з’являлася. Івана гризла совість – доказів зради дружини у нього не було.

А через кілька днів до нього в квартиру постукали. Зраділий Іван полетів до дверей, подумавши, що це повернулася дружина. Але за дверима стояла аж ніяк не Люба.

Це була одна з бабусь. “Ваня, я покаятися прийшла, – з порога заявила вона, – Петрівна тебе тоді обдурила. У неї зуб на тебе – не сподобалося їй, що ви з села в місто приїхали. Та ще й на ту ж квартиру. Вона хотіла у Микитівни, колишньої господині, її для онука в пів ціни купити. А та ні в яку не погоджувалася. Ось вона і вирішила вам помститися. Ми-то теж думали, що вона правду каже. Поки вона нам не похвалилася. Пробач, синку “.

Іван не знав куди бігти. Чи то бігти і розбиратися з Петрівною, то чи шукати дружину. А де її шукати Іван навіть не уявляв. Поки не зустрів Любину подругу. Та проговорилася чоловіку, що Люба поїхала в село до своєї двоюрідної сестри.

Іван поїхав. Він довго стояв перед коханою на колінах і вимолював прощення. Люба спочатку була невблаганна, але потім здалася і обняла чоловіка. Їй і самій без нього весь цей час було не під силу.

А Петрівну вони не чіпали, просто перестали розмовляти. Як і половина її подруг. Аж надто поганими методами вона покращувала собі життя.

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page