fbpx

Одного разу ми з чоловіком мали таку необережність запросити мою свекруху до нас пожити. Річ в тім, що Валерія Сергіївна частенько в нас була після того, як з’явилася на світ наша Юстинка. Свекруха могла і їсти приготувати, і в хаті прибрати. Спершу все було добре. Проте зараз, коли нашій донечці три, ми зіткнулися з проблемою, яка з кожним днем все збільшується. Чоловік закриває на це очі, а я не можу!

Одного разу ми з чоловіком мали таку необережність запросити мою свекруху до нас пожити. Річ в тім, що Валерія Сергіївна частенько в нас була після того, як з’явилася на світ наша Юстинка. Свекруха могла і їсти приготувати, і в хаті прибрати. Спершу все було добре. Проте зараз, коли нашій донечці три, ми зіткнулися з проблемою, яка з кожним днем все збільшується. Чоловік закриває на це очі, а я не можу!

Моя свекруха підриває авторитет моєї дочки. Я шукаю спосіб боротьби з цим. Шкода тільки, що мій чоловік цього не бачить.

Ми з чоловіком ​​запропонували Валерії Сергіївні переїхати до нас, бо вона й так багато часу проводила в нашій квартирі, допомагаючи з донькою. На даний час я визнаю, що це була велика помилка, оскільки свекруха почала підривати мій авторитет. Коли я ​​кажу Юстинці “ні”, свекруха робить навпаки. Мене це сильно злить, оскільки Юстинка тоді думає, що мама погана, а бабуся хороша.

Я сподіваюся, що коли я стану свекрухою, то не буду такою, як моя. Валерія Сергіївна – це людина, яку я терпіти не можу. Відколи народилася моя донечка Юстинка, вона цілковито підриває мій авторитет. Що я забороняю, вона відразу дозволяє. Таким чином дочка живе в ілюзії, що мама погана, а бабуся хороша.

Не можу сказати, що у мене з самого початку були погані стосунки зі свекрухою. Навпаки. Поки не народилася Юстинка, ми непогано ладнали. Свекруха не втручалася в наше життя. Іноді вона давала якусь пораду, але ніколи ні на чому не наполягала. Бувало навіть таке, що я не знала, як з чимось впоратися, сама телефонувала їй. Словом, все в нас було добре.

Коли ми з Кирилом повідомили їй, що вона стане бабусею, вона не приховувала своєї радості. Вона плакала від розчулення і з нетерпінням чекала нової ролі в житті. Вона ходила зі мною в клініку. Коли вона бачила щось, що може бути корисним для дитини, вона відразу телефонувала мені.

Наші стосунки були чистими, і я насолоджувався її “здоровим” інтересом до нас. Коли дочка з’явилася на цей світ, свекруха заздалегідь поцікавилася, чи можна їй приїхати і провідати нас в лікарні. Вона раптом підійшла до мене, сповнена смирення та поваги до нашого приватного життя. Я насправді думала, що вона дуже стримується. І тому я почала запрошувати її до нас сама.

Перший рік життя маленької Юстинки моя свекруха була святою жінкою. Вона допомагала мені по дому. Час від часу вона щось купувала або приходила готувати для нас з чоловіком. Вона була моєю правою рукою. Юстинка була дуже плаксивою, і те, що свекруха допомагала мені з нею, було безцінним. Оскільки в нас трикімнатна квартира, ми з чоловіком все обговоривши, запропонували Валерії Сергіївні переїхати жити до нас.

І це була дуже велика помилка! Вона дуже непомітно взяла верх у нашому житті і почала командувати всіма нами. Але нічого змінити ми вже не могли. Я ж не могла просто попросити її забратися до себе в квартиру. Скоріше я намагалася запровадити правила, за якими нам було б легше жити разом. Але мені не вдалося.

Через деякий час моя свекруха почала пхати свого носа ще дальше. Наприклад, коли Юстинка захотіла цукерок, а я сказала ні, Валерія Сергіївна відразу ж “переодягалася” в ідеальну і безвідмовну бабусю.

– Ось, тримай моя зозулька. Бабуся все для тебе зробить. Ти навіть до мами з такими питаннями не підходь, вона і так не дозволить!… – сказала вона, беручи Юстинку на коліна.

Юстинка мала почуття перемоги, як і її бабуся. І так почалося з усім. Моя дочка щось хотіла, я сказала ні, а свекруха вже виконувала її бажання.

Я кажу, що після обіду більше не буде цукерок, але за мить я чую, як Юстинка їх розгортає. Або коли ми десь у магазині і малеча бачить іграшку. Я не вважаю, що купувати все, на що дивиться дитина, це нормально. Проте моя “великодушна” свекруха протилежної думки. Вона купить для Юстинки будь-що, потрібно їй це чи ні.

Я шукала підтримки у чоловіка, але Кирило одразу сказав, що проти мами не піде.

– Ти ж знаєш, яка вона. Твоя мама просто перетворить наше життя на пекло, – Кирило знизав плечима і обхватив голову руками.

Виходить так, що я одна в захисті батьківського статусу. Мені доводиться боротися зі своєю свекрухою, яка завжди робить навпаки.

Найгірше у всій ситуації те, що моя донька вважає мене поганою мамою. Вона бачить у своїй бабусі добру жінку, яка завжди їй усе дозволяє. Не знаю, чи усвідомлює Валерія Сергіївна, що вона підриває мій авторитет у дочці. Я не знаю, чим це все може закінчитися.

Що робити в такій ситуації?

Фото ілюстративне спеціально для ibilingua

You cannot copy content of this page