Мама народила мене, коли їй було 18. Мабуть, я пішла в неї.
Коли я вчилася в 10 класі, мене відправили в інститут на семінар з французької мови, де я виступала з одною доповіддю. Під час мого виступу на мене з неприхованим інтересом дивився один студент-симпатичний молодий чоловік з кучерявими каштановим волоссям. Я прочитала доповідь, сіла на своє місце, відчуваючи спиною чийсь погляд. Я здогадувалася, що це дивився саме він.
Після того, як семінар закінчився, цей хлопець до мене підійшов, ми розговорилися. Йому було 20 років, звали його Олег, мені ж було 16. Я була красивою дівчиною, ми обмінялися телефонами, і він обіцяв зателефонувати. Дійсно, на наступний день пролунав звонок- він!
Ми зустрілися, погуляли в парку, у нас виявилося багато спільного. Ми стали зустрічатися. Через два тижні майже щоденних зустрічей він зізнався мені в коханні. Мені Олег теж подобався, з ним було затишно і комфортно. Це нас дуже зблизило, але одного разу, повертаючись зі школи додому, у мене закрутилася голова і я втратила свідомість. Прокинулась я в лікарні, поруч сидів Олег. Він сказав, що йому подзвонив лікар, а я чекаю дитину. – Як? – мені через місяць мало виповнитися всього 17! Але я згадала історію мами і подумала, що вона мене зрозуміє.
Вона виховувала мене одна, батька свого я не знаю. Мама мене дійсно не стала засуджувати, тільки веліла бути обережніше і не нервувати. Олег був щасливий! Він щодня дарував мені квіти і говорив, як він радий. Я народила дівчинку, назвали Веронікою. За згодою мами ми розписалися (мені 17 років, Олегу – 21).
Зараз мені 22, ми виховуємо не тільки нашу Веронічку, але і її братіка- Устима, йому зараз 2 роки. Чоловік дуже нас любить і допомагає мені у всьому, хоча працює на двох роботах. З дітьми сидить мама: це її ініціатива, мене вона відправила вчитися, але в будь-який вільний момент я біжу додому до своїх дорогих зайчиків.
Олежику, я люблю тебе! Дякую тобі за два чуда, які у нас є!
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне – artushenko.blogspot
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
Недавні записи
- Три роки тому від мене пішов до іншої чоловік. Я з двома дітьми відмовилася від аліментів але залишилася в квартирі свекрухи. В цьому ж будинку живе нездоровий старший брат колишнього чоловіка. Вчора прийшла Антоніна Василівна. Або я зголошуся на її умову, або збираю з дітьми речі
- Що я тільки не робила, під яким приводом не старалася завести розмову, дочка мене навіть слухати не хоче. Анна переконана в тому, що сходивши до РАЦСу з іншим чоловіком я зрадила батька. Але ж я не можу все життя носити чорну хустину. Лише старша дочка знайшла до Анни доріжку, після чого все розповіла мені. Боюсь, добром це не закінчиться
- І тоді мама покликала нас з братом на серйозну розмову. Вона змогла сплатити собі дорогу, а решту поділила між нами з братом. І поїхала на роки доглядати старих синьйорів. Наступного дня після того, як я дізналася, що чекаю дитину, мама оголосила нам з братом про те, що вирішила повертатися. Квитки вже куплені, тож чекайте, діти дорогі. І це була хороша ідея, що я не взяла з собою чоловіка, так він не побачив моїх сліз
- Я ще не заміжня, без діток. Кілька років тому виїхала з нашого селища на Херсонщині в Київ. А минулого року довелося забрати до себе в орендовану квартиру маму й тата, самі розумієте, чому. Вже сім місяців я віддаю батькам половину зарплати, а сама живу фактично у злиднях, більше немає сил
- Декілька місяців тому Олена почала жалітися, що Андрійко відстає в англійській. Всі її натяки йшли до того, щоб я помагала їй в оплаті репетитора. Я погодилася, це ж мій рідний онук. Але нещодавно я задумалася про наступне. Раз, а то і два рази в місяць, в моєї Оленки міняється колір манікюру. Я коли в своєї сусідки дізналася ціну цієї процедури, мало зі сходової клітки не звалилася. Виходить, дочка мене обманює!