Моє життя ніби зупинилося
З Сашею ми прожили 9 років, у нас двоє дітей, 11 і 4 роки. Познайомилися коли він навчався в університеті, а я в коледжі, трохи зустрічалися. Потім мені здалося, що він якийсь легковажний. Саша мені пообіцяв, що зміниться, буде хорошим чоловіком, і я повірила.
Ми поїхали жити в районний центр, звідки він родом. Заробляв він не багато, а я незабаром завагітніла і пішла в декрет. Весь час підштовхувала чоловіка, щоб він заробив для нас квартиру, щоб підробляв побільше, як його колеги. А Сашко був занадто чесний, не хотів робити як колеги, хоча тоді заробляв би набагато більше.
Після народження першої дитини він трохи віддалився, а після народження другого зовсім замкнувся в собі. Додому прийде – і в комп’ютер уткнется. Я йому говорила, що нам потрібна автівка, ремонт і т.д., а він тільки відмахувався. На мені було прибирання, готування, всі завжди ситі і охайно одягнені, але Саша цього не цінував. Не розумів, що кохання, коли всі засинають, мені не потрібне, що я дуже втомлююся з дітьми. По дому зовсім не допомагав, дітьми цікавився, але більше ними займалася я.
Я вирішила здобути вищу освіту, він був не проти. Провчилася платно на економічному рік, але вирішила, що це не моє, пішла в юридичний, закінчила. Саша допоміг мені влаштуватися на роботу, але робота була так собі, я довго лаяла його, що не міг знайти краще.
Далі чоловік став приходити додому напідпитку, хоча раніше цього не робив, потім кілька разів не ночував дома. Мені “добрі люди” донесли, що у Саші є коханка. Я відразу зрозуміла, що його “причарували”, бо він став сам не свій. Було багато сварок, він залишився зі мною, але нічого, по суті, не змінилося. Саша обіцяв, що стане іншим, але далі обіцянок справа не йшла.
Він божився, що ніякої коханки у нього немає. Я робила вигляд, що вірю, хоча він часто під різними приводами вечорами зникав з дому, нібито, чергував на роботі.
Одного разу ми дуже сильно поскандалили. Саша зібрав необхідні речі і пішов з дому. Я була впевнена, що він повернеться, він же любив дітей, а я любила його. Але він не повернувся. Я благала, розпитувала знайомих, де він і з ким живе, говорила, давай спробуємо знову, але він сказав, що не повернеться. Сказав, що вже живе з іншою жінкою.
Днями я зустріла їй обох: вона зовсім на мене не схожа, була одягнена в подерті джинси і розтягнену футболку, волосся коротке, ніякої жіночності. Я побачила, з ким Саша зраджував мені всі ці роки.
Я не хотіла розлучення, але він наполіг, я подала на аліменти. Залишив нам з дітьми трикімнатну квартиру, але вона ж в іпотеці – ще три роки платити! Він спочатку платив, а потім сказав, що більше не буде, тому що я, нібито, чутки розпускаю про його “нову любов”. А я тільки правду говорила!
У мене зарплата маленька, аліменти теж невеликі, складно нам живеться, хоча батьки іноді допомагають. Я з Сашком не спілкуюся, а коли тепер уже колишній чоловік приходить до дітей, я йду відразу – не хочу нічого спільного з ним мати і взагалі розмовляти. Я стільки для нього зробила, дітей народила йому, готувала, прибирала, гладила, вдома завжди чистота і порядок, а він ось так зі мною!
Дуже хочу, щоб його “нова любов” відчула на своїй шкурі все те, що відчула я. Не знаю тільки як це зробити.
І не знаю, як мені все-таки з ним поводитися, підкажіть. І що мені робити, я його більше не люблю, але дуже б хотіла, щоб у дітей був батько…
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
Недавні записи
- Нас з сестрою ростила й виховувала тітка Ліда, мамина сестра. І ось тітки не стало. Ми сиділи якраз за поминальним столом, коли я зважилася розпочати цю розмову, обличчя моєї сестри вмить змінилося. Але я маю подбати про свою дитину і забезпечити її, як сестра не розуміє! Нині ми не спілкуємося. І так, я її розумію
- Моїй свекрусі всього 55 років, жінка в соку! Так ні ж, ломиться жити до нас, як свекра не стало, хоче аби я перед нею на задніх лапках скакала, подай-принеси. Вона втомилася, їй важко – втратила чоловіка, таке в країні коїться. Свою квартиру переселенцям хоче в оренду віддати і з нами грішми ділитися, чоловік в захваті від ідеї мами. Зарано ще вінки купувати, а вона зібралася! Краще би заміж ще вийшла. Готувати вона так і не навчилася, хіба що кілька дуже вже буденних страв страв: макарони, смажена картопля і яєчня, не більше. До прибирання ставиться за принципом «головне, щоб не як у свинарнику». От нащо це мені в моїй квартирі? Він хоче взяти кредит у банку та поміняти мою квартиру з доплатою на трикімнатну
- “Щоб їм добре було! Цим сходам!” – поскаржився якось Антон, прийшовши додому. Він був весь червоний і задиханий. А я знаю, що перед будинком у нас всього шість сходинок – шість, не двадцять і навіть не десять. – Любий мій, а скільки ти насправді важиш?, – прямо запитала я Антона. – Ну, знаєш, я вже давно не хлопчина…” – відповів він, прямуючи до ванни, а після до холодильника. Я дивилася на нього, як він плив у просторі, і мені здалося, що він якось округлився. Рад не рад Антон став на ваги
- Недавно свекруха зателефонувала, щоб до Миколая я її пофарбувала, бо вона йде на якийсь ювілей. – Як не можеш? То таке виходить, ніби ти рідній матері відмовила. Це ж твоя робота. – Так, робота, за яку я повинна отримувати гроші. А від вас і батончика за 15 гривень не отримаєш!, – не стрималася я вперше в житті. Після цього десь два дні зі мною свекруха не розмовляла, а недавно спитала, може я буду мати час дома, щоб її в порядок привести. І ви знаєте, в голові пролетіла така думка, щось та й з тим волоссям “зробити”
- До Люди я поїхала на перший поклик, бо обстановка дома зі свекрухою загострювалася. І власне, Валерій, чоловік моєї сестри, перевернув моє уявлення про сім’ю з ніг на голову. З самого ранечку він прокинувся, привів себе в порядок, приготував нам всім сніданок, кавусю і до кавусі. Після ми мило гуляли по місту. Я була під враженням. Але дома мене чекав “сюрприз”. По-перше, Олег нас навіть не зустрів. Їхали ми маршруткою, бо бензин дорогий. Але і це ще пів біди