fbpx

Одного разу в торговому центрі Люба накупила цілий пакет речей. Три години з ними носилась, ми навіть встигли “підлити” її покупки. А вона на виході, така говорить мені, я їх іду повертати, бо не впевнена, чи вони мені знадобляться. Але найцікавіше трапилося з Любою в шкільному чаті. Ну треба ж бути такою людиною. Одна єдина зголосилася на прохання вчительки, а після “шкробалася” в голову, що з тим робити

Моя подруга спочатку робить, а потім вже думає. Цікаво чи є у когось із вас такі друзі, які постійно сумніваються у своєму виборі?

У моїх батьків нас двоє дітей, я і мій брат Євген.

Так, знаю, що зараз вас сильно здивую. Але саме брат залишився жити із батьками. А мене відправили у невістки.

За свого Івана я вийшла заміж в двадцять чотири, в двадцять п’ять народилась наша донечка Юстинка, а через два роки і синочок Назарій.

Вже більше шістнадцяти років, як я у невістках. Не завжди все так було гладко, про те з часом ми навчились вживатись зі свекрухою на одній території.

Мої діти ще школярі, обидвоє навчаються непогано. Так на одних із батьківських зборів я і познайомилась з Любою. Згодом ми почали частіше спілкуватися, а ще через трохи стали неабиякими подругами.

Люба знає майже всі мої секрети, а я її. Та ось характери в нас з Любою різні. Мабуть тому нас доля і звела, щоб ми одна одній допомагали тримати рівновагу.

Я така, що зазвичай люблю зважити всі свої рішення і завжди твердо знаю чого хочу.

Моя подруга повна сумнівів. Було навіть таке одного разу в торговому центрі, що Люба накупила цілий пакунок речей, три години з ними носилась, ми навіть встигли “підлити” її покупки. А вона на виході така говорить мені, я їх іду повертати, бо не впевнена, чи вони мені знадобляться.

В шкільному чаті в нас є своя група. Наша класна часто пише нам, що б вона хотіла придбати в клас, на що потрібно скидуватись коштами і таких схожих повідомлень багато.

Якось на цьому тижні Катерина Степанівна написала, чи є у нас батьки добровольці, які би змогли поїхати до міста і закупити плакати для прикраси класу.

Моя Люба, як завжди, необдумано зголосилась першою. Вже більше бажаючих батьків так і не було, адже всі розуміють, що це не лише потрібно потратити цілий день, а ще й цілу купу своїх коштів.

Тай якщо розібратись, то це не наша робота, а вчителі зазвичай звикли свої обов’язки перекидувати на батьків.

Люба потім почала вигадувати різні відмовки, щоб не їхати, і вийшло якось так, трохи не зручно.

А чи оточують вас такі люди, які повні сумнівів, і навіть прийнявши рішення, немає гарантії, що вони не передумають.

Автор – Успішна Емма

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

Передрук категорично заборонено!

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

Запрошуємо вас підписатися на “Наш канал на Youtube

You cannot copy content of this page