Одного святкового дня я зустріла біля церкви свою улюблену вчительку. Вона йшла туди із дорослим сином, який час від часу провідує улюблену матусю, приїжджаючи з галасливого міста. Ми радо перекинулись кількома словами про те, що все у нас чудово, ростемо, як на дріжджах, і слава Богу, здоровенькі. А наостанок Галина Петрівна сказала фразу, значення якої я тоді ще не розуміла

П’ять років тому ми взяли хлопчика з дитячого будинку. За весь цей час до нас не з’явився жоден родич. Аж тут раптом якась жінка появилась в нашому житті і сказала, що вона бабуся Дениса і хоче забрати його до себе. Я ж як ніхто інший розумію, чому це відбувається саме зараз. Річ у тім, що рідний батько Дениса перед відходом у інший світ заповів йому чималенький спадок

П’ять років тому ми взяли хлопчика з дитячого будинку. За весь цей час до

життєві історії 0

Про похід до адвоката я й не згадувала, як і про розлучення, про яке Іван мені говорив. До того ж, наближався мій ювілей, і чоловік ще в обід запросив мене на святкову вечерю. Я готувалася як зірка, бо хотіла в цей день сіяти. Так і було, але до того моменту, поки мій Іван не простягнув мені конверт. “Романтична відпустка?”, – подумала я і нетерпляче розірвала конверт. Який же був мій подив, коли я знайшла у ньому офіційний документ під назвою: рішення про розірвання шлюбу

Про похід до адвоката я й не згадувала, як і про розлучення, про яке

життєві історії 0

Я ту картоплю ніколи не садила, як і мій чоловік. Але сваха нам дала старий одяг і взуття і стали ми фірмана чекати, щоб рядки конем поробив. Ми з Петром як вмієм (а ми не вмієм), так і садимо. Але свасі це не сподобалось і давай вона при всіх нас вчити. То ми не тим боком картоплину запхали, то широко то вузько, то низько то за високо. Там така площа була, що о-го-го. Я ледь спину випростала, як сваха каже: “А тепер переходимо на поле сусіда”. Мені ні тих шашликів не хотілося, ні тої канапки зі шпротами!

Сваха ж думала, що я роботи боюсь. Та ні, не боюсь, хоча ніколи в

життєві історії 0

Мало того, що мої батьки тепер не спілкуються, так ще й свекруня втрутилася – тільки ускладнила все. Але куди ж без такої пані! Я зараз як ото між двома берегами борсаюся, і до якого пристати – не знаю. Просто мої батьки живуть досить бідно, обоє на пенсії, та ще й кредит у них. Ми з Богданом одружилися менше двох років тому. У нас іпотека, ще хочеться машину купити, відпочити – ми ж молоді. Мої батьки кілька років тому купили будинок, викупили у сусідів другу його частину, і тепер це будинок на два входи, на два господарі. Ми з чоловіком вирішили допомогти моїм батькам з ремонтом обох половин – це ж не тільки їм, а і собі на майбутнє, бо я у них одна. Отже, вирішили ми відремонтувати будинок повністю, і другу половину віддати в оренду квартирантам. Ремонт весь був за наш рахунок повністю. У вихідні всі разом поїхали до моїх батьків – обговорити, поговорити

Мало того, що мої батьки тепер не спілкуються, так ще й свекруня втрутилася –

життєві історії 0

Вже який день я з дочкою не розмовляю. Ну вчудила так вчудила. Ми ці гроші збирали, щоб влітку поїхати на відпочинок в Карпати. І то ж треба було їх знайти, бо про заначку знали лише ми з чоловіком. Якби не той одяг, ми б Ангеліні нічого і не говорили. Ніхто цього не сподівався. Але найважче те, що наступного дня до нас прийшов співробітник із служби опіки

Вже який день я з дочкою не розмовляю. Ну вчудила так вчудила. Ми ці

життєві історії 0

Я знайшов гаманець в якому була пристойна сума, ще й в доларах. Признаюся, в мене було велике бажання забрати гроші собі, але я таки одумався і знайшов власника. Коли чоловік забіг на заправку, я піднявся зі стільця, привітався і простягнув йому гаманець. Той навіть не відповівши мені почав перевіряти, чи все на місці. – Ці гроші я збирав дуже довго на пам’ятник для дружини. Чим я можу віддячити вам? – Ми тоді просто розійшлися, а через пару тижнів щастя бумерангом до мене повернулося і не одне

Я знайшов гаманець в якому була пристойна сума, ще й в доларах. Признаюся, в