– Однозначно не розумною будеш, якщо все-таки вирішиш з ним зв’язатися! – накручують подруги тридцятирічну Лідію. – Подумати тільки, пішов від колишньої дружини, все залишивши, окрім зубної щітки… Не благородство це ніяке! Жити ти з ним не зможеш все одно. Хлопець, мабуть, в своєму світі перебуває, далекому від реальності…
З сорокатрирічним Сергієм, Ліда зустрічається близько півроку, але вже встигла грунтовно закохатися. Сергій – чоловік, яких зараз більше немає.
Добрий, чесний, надійний – про таке Ліда мріяла, напевно, все життя. Три роки тому Сергій пішов від дружини, з якою прожили багато років.
Пішов з маленьким валізою, залишивши колишній дружині і двом синам-підліткам все нажите майно: трикімнатну квартиру, автомобіль, техніку і меблі.
– Ну а як інакше? – знизує плечима Сергій. – Дружина багато років не працювала, займалася дітьми і побутом. Хіба можна її ось так кинути в однокімнатній квартирі з двома дорослими вже хлопцями? Розлучилися з моєї ініціативи, просто зрозумів, що ми чужі люди. Діти не винні і дружина теж. Вона відмінна мати і хороша господиня… Все правильно!
Сергій живе зараз в квартирі один, тимчасово працює за кордоном, платить тільки комуналку, намагається збирати на своє житло.
Чесно кажучи, виходить не дуже: в зв’язку з кризою справи на роботі у нього не дуже, до того ж він ще дає гроші колишній дружині на дітей – хлопці ростуть і потрібно щось одне, то інше.
Але своє рішення щодо майна Сергій не поміняв: більш того, офіційно розлучення він оформив тоді, коли вже зустрічався з Лідією, і відмова від своєї частки в квартирі на користь колишньої дружини зробив тоді ж.
– Та нічого, не може бути, щоб ось так пішов в нікуди з вузликом і собі нічогісінько не залишив! – дивувалися деякі. – Так не буває! Повинен бути якийсь запас, про який дружина не знає…
Проте Сергій поступив саме так.
– …Був би олігарх який, або топ-менеджер, який квартиру може купити з трьох місячних зарплат, ну ладно ще! – дзижчать Лідії в вуха подруги.
– Але в його становищі піти і все залишити – просто немислима дурість… Мужикові за сорок вже! Іпотеку з нуля тягнути в цьому віці – це ж нонсенс! Що він думав собі, як планував жити далі? І ніяке це не благородство, що не вигадуй! Це дурість, в такому віці залишитися без кола без двору! Твій благородний Сергій шляхетний тільки по відношенню до колишньої дружини, а тебе, мабуть, вважає за лохушкою, яка допоможе йому обзавестися житлом, одному-то з нуля складно… Ще й дитину хоче, ну не смішно? .. Чи потрібен тобі такий подарунок, подумай сама?
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
