Одружені ми з чоловіком більше 10 років, перед цим 5 років зустрічалися, дуже кохали одне одного. Зараз у нас три чарівні доньки. Він завжди був поруч, коли у мене були труднощі з родиною. Разом ми пережили втрату однієї з трійняток і сина. Я змогла змиритися, тому що у мене були старша донечка і двоє немовлят, турботливий чоловік. Але три роки тому я помітила, що він знову щось приховує… Влізла в телефон.
Через три з половиною роки після народження старшої доньки ми дізналися, що я чекаю синочка. дуже його хотіли! Але як виявилося, якраз у той час він почав менне зраджувати з однією дівчиною. Я все дізналася.
Були розмови, сльози, переживання. Вони зробили своє діло, в 39 тижнів я втратила хлопчика. Сподівалася, що після цього чоловік одумається. І він припинив спілкування з коханкою. І через через чотири місяці я дізнаюся, що знову в положенні і у нам буде трійня! Все було добре, діти народилися. Але одна дівчинка з трьох не вижила.
Я змогла змиритися, тому що у мене були старша донечка і двоє немовлят, турботливий чоловік. Але три роки тому я помітила, що він знову щось приховує…
Влізла в телефон і побачила дружнє листування з однією особою. Я подзвонила їй. Жінка сказала, що вони друзі, і вона зустрічається з товаришем мого чоловіка. Я не дуже повірила, але вирішила тримати її ближче до себе. Три місяці тому – знову листування, але вже іншого характеру, я прочитала чоловікові зізнання їй у коханні. За 15 спільних років він ніколи не зізнавався мені в коханні!
Ввечері між нами відбулася розмова. Я вимагали пояснень. Він відмовлявся, говорив, що нічого між ними немає, та я сказала, що дзвонила їй, і вона у всьому мені зізналася. Тоді і він зізнався. Сказав, що любить мене шалено, але і її теж! Нас обох! Більше того – сказав, що хоче мати від неї дитину.
Але при цьому просить мене бути з ним! Я знаю, що не можу без нього, бо кохаю, але і так жити теж не хочу.
Що робити? Залишити без батька дочок? Але вони так люблять тата… Піти мені ні куди, живемо у квартирі його батьків. Вигнати? Закон же все одно ан стороні матері і дітей. Або терпіти, сподіваючись, що одумається?.. Останні місяці – наче нестерпний сон…
Автор: Олександра
Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!
