fbpx

Одружилися ми з Ванею, і вже з перших днів спільного життя у нас виникло питання: «У кого з нас будуть гроші»? Іван і його мама категорично заявили, що у них в сім’ї грошима завжди розпоряджався батько, і ми з ним тепер теж маємо дотримуватися такого правила. Коли свекруха пішла від нас, я почала заперечувати. Живуть свекри, як і раніше, в однокімнатній квартирі, і це їх теж не хвилює. То який приклад можуть вони дати своєму синові в плануванні сімейного бюджету?

Одружилися ми з Ванею, і вже з перших днів спільного життя у нас виникло питання: «У кого з нас будуть гроші»? Іван і його мама категорично заявили, що у них в сім’ї грошима завжди розпоряджався батько, і ми з ним тепер теж маємо дотримуватися такого правила. Коли свекруха пішла від нас, я почала заперечувати.

Сказала, що не згодна віддавати свою зарплату чоловікові, а потім випрошувати на різні свої дрібниці. Тим більше, що купувати продукти або, наприклад, побутову хімію доводиться мені і кожного разу він запитує: «А що ти збираєшся купувати? А ті гроші, що я тобі давав, ти що, вже витратила»?

Я навіть не кажу про те, що я більше заробляю і повинна ще й просити свої гроші на свої потреби! Та й чому Ваня вирішив, що я не зможу розпорядитися заробленими мною грошима? ну. звичайно, так його вчать мама з татом. Але ми вже окрема родина!

Тим більше, його батько за ті гроші, що мати продала залишену їй у спадок квартиру, замість того, щоб вкласти гроші в будівництво житла, купив машину. Він сам вирішив, що така покупка важливіша.

Машина та останнім часом вимагає все більше вкладень. Постійний ремонт, дорогий бензин. Те, що їздити на роботу машиною не економно, він не замислюється, але зате йому комфортно, хоча це з’їдає майже половину його зарплати. А живуть вони, як і раніше, в однокімнатній квартирі, і це його теж не хвилює.

То який приклад може він дати своєму синові в плануванні сімейного бюджету? І після чергової сварки ми вирішили, що кожен буде розпоряджатися своїми грошима сам, що будуть у нас окремі бюджети. На продукти та комунальні платежі складаємося порівну.

Але у мене таке відчуття, що ми не сім’я, а сусіди. Я поки щось навіть не хочу через це заводити дітей. Ми не плануємо разом покупки, а якщо мені не вистачає часом на покупку нового одягу, то беру в борг у подруг, але не у Вані! Чим закінчиться таке спільне життя – не знаю, але боюся, що не дуже добре…

Автор: Антоніна

Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!

You cannot copy content of this page