У свої тридцять років я була розлученою жінкою з двома дітьми на руках. Спочатку після розлучення було дуже важко. Я сама тягла все на собі, адже колишній чоловік ні копійки не давав.
А без досвіду та відповідної освіти мене не брали на високооплачувану роботу. Доводилося братися за будь-які підробітки, аби діти були ситі та одягнені.
Незважаючи на те, що я дуже змарніла та схудла, за мною почав доглядати Володя. Він був старший за мене, але різниця у віці мене зовсім не бентежила. Тим більше, він був дуже рішучим – уже за місяць попросив моєї руки.
Я погодилася. Я розуміла, що у моєму становищі не можна перебирати кандидатами. Та й дітям потрібна чоловіча увага. Не всі погодяться брати за дружину жінку з двома дітьми, ось тому я й погодилася.
Володя просив мене кинути роботу та зайнятися господарством. Я не хотіла, адже згадувала свій перший досвід – колишній чоловік також робив все для того, щоб я сиділа вдома.
Та коли я зрозуміла, що чекаю дитину, довелося йому поступитися. Я сподівалася на чоловіка і розслабилася. Володя, загалом, заробляв добре, тому нам на життя вистачало. А ще він приділяв увагу моїм дітям і допомагав по дому. Ідеальний сім’янин, чи не так?
Коли я пішла на плановий огляд, то ледь встояла на ногах. Лікар повідомив, що я виношую двійнят. Але нічого. Дев’ять місяців минули спокійно. Та й в день “Х” все було без проблем.
Через пару місяців після появи на світ наших синів, ми вирішили зібрати родичів та друзів на хрестини. Щоб хоч трішки мати “вільні руки” і приділити час рідним я домовилася про няньку для дітей.
Поки няня доглядала дітей, я вирішила поговорити зі своєю подругою. Ми давно не бачилися, оскільки самі розумієте, діти займають дуже багато часу.
І тут я почула за вікном голос свого чоловіка. Він розмовляв із друзями на сходинках будинку, а вікно в кімнату було відчинене. Потрібно уточнити, що Володя вже був “веселий”.
– Ну, Володю, ти тепер багатодітний татусь! – сказав хтось із його знайомих.
– Старші не мої, вони Валентини! – засміявся він.
– Це дрібниці. Зате Валя в тебе неймовірна красуня! Пощастило із дружиною!
– Красуня? Та не сміш мене. Бувають і краще. Сидить удома, не працює, тільки з малечею няньчиться. Раніше вона була гарною, а тепер ваги набрала.
Мені від почутого стало не дуже добре. Я забігла в кімнату і сказала старшій дочці, щоб збирала речі. Я попросила няню поїхати з ними, оскільки сама з чотирма дітьми я б не впоралася.
Подруга, звичайно, просила мене не робити необдуманих вчинків, почекати до завтра, але що ж тут думати, це не та людина, з якою можна крокувати по житті.
На сьогоднішній день я живу в селі у своєї мами. В тісноті та не в образі. Володя кілька разів з’являвся на горизонті і вимолював мене прощення, але я не збираюся ставати на одні і ті ж граблі.
Я все сказала, і моє рішення обговоренню не підлягає.
А як би ви вчинили на моєму місці?
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
