fbpx

– Ой, якби ж всі чоловіки були як твій Мирон, – зітхнула якось Гануся. – Я тобі дуже заздрю, – додала Іванка, – симпатичний чоловік, товариський. Може навіть борщ зварити. – Я усвідомлювала, що наш шлюб був прекрасним, так, був, а все тому, що мені захотілось дачу

У колі своїх найближчих подруг я була єдиною, хто не розлучився два роки тому. Одну кинув чоловік та пішов до молодої помічниці, другу чоловік зрадив з привабливою сусідкою, а інші двоє подали на розлучення самостійно, коли відчули, що сил терпіти більше немає.

– Ой, якби ж всі чоловіки були як твій Мирон, – зітхнула якось Гануся. – Я тобі дуже заздрю, – додала Іванка, – симпатичний чоловік, товариський. Може навіть борщ зварити.

Я усвідомлювала, що наш шлюб був прекрасним. Ми познайомились ще студентами. Одного разу він сів до мене у їдальні і, після довгого обіду за тацею з томатним соком, запросив мене на побачення.

Мирон навчався на вчителя фізичного виховання, я готувалася до кар’єри вчителя. Я завжди була такою тихою і спокійною. Мені сподобалось, що Мирон багато займається спортом. Він не влаштовував буйних вечорів. Ми розуміли, що  ми – дві половинки серця, які об’єднуються і які були знайдені.

Все було якось нормально і буденно. Ми одружилися одразу після школи, влаштувались на роботу і через рік у нас народилося двоє хлопчиків. Поки я сиділа з ними вдома, Мирон та його друг заснували компанію з імпорту спортивного одягу. У них все вийшло добре.

Я вчителювала у першому класі, і мені це дуже сподобалось. Завдяки Мирону ми змогли дозволити собі катання на лижах в Буковелі кожної зими, та екзотичні канікули влітку.

Наші сини Назарчик та Любомирчик були досить безпроблемними. Вони добре вчились у школі. Більше того, після повноліття вони з’їхали на орендовану квартиру. Нам це трохи не подобалось, але ми не йшли проти волі наших синів, та з часом купили їм обом по однокімнатній квартирі.

То ж ми з Мироном залишились самі. У мене було багато часу, і я припустила, що було б непогано придбати будинок із садом. Мирон захоплено погодився. “Може ми виберемо з готових варіантів, щоб не будуватися?” – запропонував він. “Це буде швидше, ніж розпочати будівництво.

Ми зв’язались із відомим агентством нерухомості, яке вибрало для нас кілька будинків. Елегантна дама років п’ятдесяти – Ірина – відвідала разом з нами всю обрану нами нерухомість.

Дивно, але ми з чоловіком не змогли домовитись, що б ми хотіли. Як тільки Ірина похвалила будинок, Мирон з ентузіазмом погоджувався з нею, хоча він не відповідав введеним нами параметрам. Після двох місяців пошуків – з Іриною за п’ятами – ми нарешті знайшли будинок своєї мрії. невеличкий будиночок в кінці вулиці та біля лісу. У саду вже були зрілі дерева, і я негайно доручила ландшафтному архітектору внести пропозиції щодо його модифікації.

Незабаром після того, як ми переїхали, Мирон практично ночував на роботі. Принаймні так він говорив. То вечеря з іноземними партнерами, то надзвичайна доставка товарів, потім розширення асортименту та різні зустрічі. А також більше відряджень відразу.

Якщо до того часу я довіряла Мирону і ніколи не підозрювала його у невірності, тепер черв’як сумнівів почав мене гризти. Від знайомих я знала, що так все починається… Мені соромно за це, але я навіть перевіряла його телефон, коли він був у ванній. Хоча нічого й не знаходила.

На жаль, відчуття спокою тривало недовго. Кур’єр приніс пакет із зворотною адресою готелю в Трускавці, де Мирон тиждень тому був “по-роботі”. – Я забув там свої плавки, і ще деякі особисті речі, – швидко сказав він, поки я не запитала, що в пакеті. – Ти навіть не говорив, що береш з собою плавки, – сказала я.

– Але ж, ввечері була сауна, я повинен був піти з партнерами.

Він швидко взяв пакунок і відніс до кабінету. Я прийшла туди, коли він якраз розпакував, тільки ніяких його особистих речей, там не було, натомість там лежав червоний жіночий купальник…

Він на мить спробував заперечити і зробити вигляд, що вони помилялися в готелі. Врешті-решт, він вийшов з гордо піднятою головою. Я зрозуміла, Мирон закохався. Виявляється, вже не молода агент з нерухомості Ірина, полонила серце мого чоловіка. Вона вже подала на розлучення, і він теж хоче це зробити.

Мирон одружився вдруге. Я більше не хотіла навіть бачити наш будинок, хоча Мирон щедро віддав його мені. Ми його продали, і я купила квартиру з терасою. Я там одна.

У мене знову є щось інше, ніж у моїх подруг. Хоча я вже розлучилася, як вони, чоловік мене покинув, але на відміну від їх чоловіків, мій Мирон зв’язався з жінкою набагато старшою за нього самого…

Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!

Фото ілюстративне – freepik

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook

You cannot copy content of this page