Я весь час допомагаю лінивій сестрі і матері, утискаючи, обмежуючи себе й чоловіка.
Сім’я у мене невелика: мама і сестра старша. Жили ми так собі, хто як перебивався. Чи пощастило чи з якоїсь іншої причини, але мені згодом зустрівся гарний пробивний хлопець.
Так вийшло, що мені довелося вигадувати всяке, щоб допомагати своїй сім’ї. Олег заробляв багато, проте не прагнув допомоги моїм мамі і сестрі. Обидві здорові та освічені жінки, але живуть на одну мамину пенсію, старша сестра не поспішає працювати.
Люда весь час то на випробувальному терміні місяць-другий, то в центрі зайнятості, а то й просто вдома, на дивані.
Олег мій якось одразу у всьому розібрався – раз допомогли, інший – і досить! Треба б і про себе подумати. Але я тоді думала інакше. Рідня все ж таки. Мої близькі кохані люди.
А тому, щоб чоловіка не засмучувати, я зважилася на різні хитрощі: завищувала ціни на продукти, збільшувала загальні витрати, купувала речі у двох примірниках.
Олег ніколи не перевіряв мої витрати, довіряв, хоча якийсь лукавий вогник блищав у його очах. Здавалося, він про все знає, але мовчить, бо мене засмучувати не хоче.
І все б нічого, але апетити мами та сестри почали зростати. Вони вимагали більше грошей. Саме вимагати! Тоді я пішла на ризикований крок – сказала Олегу, що найняла хатню робітницю.
Чоловік заперечувати не став, але виявив бажання з нею познайомитися. Просити подруг зіграти роль я не наважилася, адже чоловік їх усіх знає. Тоді зателефонувала сестрі та попросила її прислати когось, хто міг би підіграти.
Леся відповідала мені роздратовано, начебто це я їй винна. Після розмови з сестрою я взагалі задумалася над тим, навіщо все це роблю?
Мені пригадалося, як сприймався мій чоловік у небагатій сім’ї – його гвисока зарплата здавалася моїм сестрі й мамі божим провидінням. До речі, Олег свого часу намагався влаштувати маму й сестру на роботу, підшукав їм вакансії. Але ні одна, ні інша на співбесіду не прийшли.
І що тепер? Я маю вигадувати, як їм допомогти.
У якийсь момент розмови я сказала сестрі, що якщо та не підметушиться і когось не знайде, то дірку від бублика вам, а не гроші. Олег таке терпіти не буде. У відповідь отримала:
– Хороша сестра, грішми докоряє, молодець, влаштувалася! Буде тобі домогосподарка! Хоч би посоромилася про гроші говорити! А ще сестра називається!
Може, ця розмова врешті-решт і зам’ялася б, якби я не була в положенні. З сестрою я розмовляла за півгодини до приходу Олега додому, а коли той повернувся, то застав мене в процесі – наш первісток попросився на волю.
Далі- швидка, уночі народився хлопчик. А вранці зателефонувала сестра щоб повідомити, що Юля скоро прибуде в моє розпорядження.
– Даси їй потім на проїзд, щоби додому доїхати!
– Слухай, я народила. Хлопчик. Сьогодні вночі.
– Ти що, у відділенні зараз?
– Так! У нас хлопчик!
– Почекай, я тут навіщо тоді розпинаюся? Нащо я Юлю з роботи збила? Давай так: як це закінчиться все, тоді й вирішуватимемо. Бувай!
Збентежена, я розплакалася. Ось так – ні відповіді, ні привіту, ні привітань. Добила мама, яка по телефону почала вигадувати, як можна тепер заощадити на дитині, щоб точно ніяких підозр не було.
У розпал цих планів я просто скинула дзвінок та відключила телефон. А коли Олег приїхав мене провідати, розповіла все, як на духу. розплакалася.
Важко усвідомлювати, що твоїм близьким на тебе просто начхати. Вони розглядають тебе тільки як золоту жилу, яку можна використовувати за потреб. А що там відбувається в тебе – взагалі нецікаво.
Олег мене заспокоїв і сказав:
– Я бачив це все, чекав, коли ти сама все зрозумієш. Жаль, що так жорстко вийшло, але по-іншому люди не вчаться. Не хвилюйся, тепер ми втрьох і нам буде легше!
Дивно рубати гілку, на якій сидиш. Проте це сталося. Мені невідомо, як далі складуться мої стосунки із сестрою та мамою. Але допомагати я їм більше не збираюся ані копійкою. Напишіть, будь ласка, що думаєте і чи правильно я вчиню, якщо перестану давати родичкам гроші? Чи трохи все ж треба? Дякую за увагу.
Передрук без посилання заборонено.
Фото ілюстративне, з відкритих джерел, Ibilingua.com.