fbpx

Олег працював за кордоном в Австрії разом зі своїм батьком, вони жили на орендованій квартирі. Коли мій чоловік вирішив взяти квартиру в іпотеку у Відні, свекор запропонував допомогти і взяв кредит на перший внесок – 12 тисяч євро. Вони домовилися жити разом у цій квартирі і платити цей кредит, поки повністю не закриють його. Так вони й зробили. Тепер я вимушена жити тут разом зі свекрами

Олег працював за кордоном в Австрії разом зі своїм батьком, вони жили на орендованій квартирі. Коли мій чоловік вирішив взяти квартиру в іпотеку у Відні, свекор запропонував допомогти і взяв кредит на перший внесок – 12 тисяч євро.

Вони домовилися жити разом у цій квартирі і платити цей кредит, поки повністю не закриють його. Так вони й зробили. У той же час чоловік запропонував мені переїхати до нього у Відень. Я погодилася не знаючи про те, що жити ми будемо не самі.

А коли я дізналася, було вже пізно відмовитись. Свекруха приїхала, щоб жити з чоловіком, доки свекор не розплатиться з тим кредитом. Як ви розумієте, батьки Олега тепер повинні залишатися в Австрії доти, поки не виплатять ці 12 тисяч євро.

І ось як виглядає наше з Олегом подружнє життя зараз. Ми із чоловіком виплачуємо іпотеку. Я навчаюсь і підробляю. А тепер власне, про саму проблему.

Я відчуваю і помічаю те, що я не подобаюся його свекрусі, вона би воліла, аби мене тут, поруч з ними, не було – про це говорить кожна дрібниця. Я сама помічаю що вона мене дратує, особливо на кухні. Мені не подобається що вона не любить порядок.

Прибираю кругом у квартирі тільки я, а вони навіть не цінують цього і смітять всюди, їдять у всіх кімнатах. А мене від цього аж трясе. В кожній розмові зі свекрухою вона намагається показати, що я не права, нав’язує мені свою думку.

Тетяна Вікторівна явно ревнує мене до свого сина, це я помітила, коли вона заходила до мене в кімнату і подивилася. що мені подарував чоловік на день народження. Вона говорить про мене неприємні речі коли віч-на-віч з чоловіком, я це почула випадково коли проходила повз їхню кімнату.

Мама Олега завжди, коли хоче поговорити з моїм чоловіком. просить його спочатку зайти до неї в кімнату і зачинити двері, а це, звичайно ж, мені дуже не приємно. Мені вже починає здаватися, що вона його проти мене налаштовує.

Я не знаю, де мені взяти терпіння пережити це і нарешті дочекатися, коли вони поїдуть. Ще вони замість того, щоб виплачувати кредит і швидше з’їхати, взяли ще й кредит на машину, будують собі будинок на Львівщині.

У мене таке враження, що вони не збираються нікуди їхати. І ми не можемо нікуди з’їхати, бо ми у своїй квартирі, а вони у нас живуть. Так, вони допомогли чоловікові на початку, я дуже вдячна і ціную це, але вони не прагнуть залишити нас.

Я ще більше не хочу щоб вони були у нас на момент появи дітей. Оскільки квартира трикімнатна, а дві кімнати вже зайняті і третя – вітальня, мені не буде де навіть дитячу зробити. А жити з дітьми в одній кімнаті, поки вони не підростуть, я не хочу. Я завжди мріяла жити окремо, щоб як у людей, щоби дитяча, щоб без усяких родичів.

Чоловік своїх батьків захищає, звичайно ж. Я намагалася Олега запитати, чому вони не стараються цей кредит швидше виплатити, а навпаки збільшують його, беручи автівку. Він нічого конкретного не відповідає. Я чим далі,тим більше засмучуюся і стаю роздратованою від цієї ситуації і від цієї неминучості в яку я потрапила.

Я іноді думаю про те, щоб піти, але я не хочу кидати чоловіка, бо кохаю Олега. Але так продовжуватися довго не може, оскільки мене на довго вже не вистачить. А коли уявляю, що це може бути назавжди, я просто впадаю у відчай. Мені потрібна допомога – порадою, слушною думкою.

Всім дякую заздалегідь!

Фото – авторське.

Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.

You cannot copy content of this page