Хочу сьогодні поділитись з вами своєю історією. Можливо, комусь це допоможе, можливо, хтось впізнає свою життєву ситуацію і зробить вчасно правильні висновки.
Моє кохання триває 14 років, 12 з яких я у шлюбі. У мене є насправді чудовий чоловік і найчудовіший син.
Рік назад я випадково дізналася, що мій чоловік має на стороні “кохану жінку”. Це насправді було випадково. Олег в той час дивився свою улюблену передачу, а я, побачивши його телефон, вирішила зробити несподіванку – змінити заставку екрану. В цей час прийшло повідомлення від якоїсь дівчини: “Олежику, не хвилюйся, ми щось придумаємо. Все в нас буде добре”.
Перші пару секунд я думала, що це якийсь жарт. Просто у мене насправді хороший чоловік і я ніколи б не подумала нічого такого. Вранці я вирішила запитати у Олега про цю ситуацію, він відповів про те, що так, було, нічого серйозного. 3 місяці стосункам. Все закінчено…
Через місяць я таки дізналася, що стосунки тривали 5 років. Я поїхала з дому на декілька днів давши своєму чоловіку час на роздуми. Я люблю його більш за все і враховуючи це почуття, я його пробачила.
Цей рік пройшов як один тиждень.
Не так давно ми купили квартиру про яку мріяли. До того часу жили на орендованій всі 12 років. Олег працював керівником у великій фірмі, я також, будучи в декреті працювала. Останні 4 роки він не працює, я – віддалено. У нас було багато всяких труднощів… але ми це пережили разом.
Коли я дізналася, що вони й надалі зустрічаються, попросила Олега піти. Він пішов на квартиру своєї бабусі. Яку я доглядала два роки перед її відходом, вона була лежача. І я єдина була з нею, коли вона відійшла у вічність.
На даний час Олег там, ми з сином залишились на нашій орендованій. Через місяць мали б всі разом переїхати у велику, нову, нашу квартиру. Але справа в тому, що Олег не знає, що робити…
Ніби рік прожили після звістки про зраду і нічогісінько не змінилось, він не любить мене, у нас нема стосунків, хоча жили під одним дахом.
Я знаю, що Олег весь час думає про неї, їздить подивитись на неї…
Мені дуже важко! Не зважаючи ні на що, хочу втримати сім’ю. Для мене щастя, коли ми просто сидимо за столом і вечеряємо. Щастя, коли ми просто разом. А він любить її, не спить, переживає.
І ось скоро, мабуть, вирішиться моє життя, моя доля. Думаю, Олег прийняв рішення вже давно, просто хоче відтягнути час, що не було так боляче нам з сином.
До слова, коханка його не є поганою людиною. Вона молодша від мене на 12 років, без мами, займається благодійністю, щотижня провідує батька… не є як всі ці… Каже, що кохає його понад усе! Олег її також кохає.
Якщо хтось хоче сказати, що сама винувата. То не погоджусь: мій чоловік ніколи не грів собі сам їсти (його завжди чекала смачна вечеря). Я постійно працювала і підкидала роботу йому( тепер, коли він не працює).
Мені не так багато років і в мене чудова фігура. Коли у нас були труднощі: крихітні, великі чи величезні, я ніколи його не засуджувала. Підтримувала і говорила, що все буде добре… І ще… майже щоденно подавала каву в ліжко, протягом 12 років.
Як мені жити далі? Як знайти в собі сили не занепасти духом?
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook