fbpx
життєві історії
Олег випадково знайшов у куртці дружини ту записку, перечитав і поклав назад. – Ксеню, ти ключі мої брала сьогодні, де вони? – Подивися у куртці, швидше за все, там залишила. Ще 5 хвилин – і я готова. Олег поглянув на дружину. Справжня красуня, анітрохи не змінилася за 15 років у шлюбі. Олег вирішив простежити за дружиною

– Ксеню, ти ключі мої брала сьогодні, де вони?

– Подивися у куртці, швидше за все, там залишила. Ще 5 хвилин – і я готова.

Олег поліз у кишеню куртки дружини і дістав назовні ключі разом із складеним удвічі аркушем паперу. Він не втримався і розгорнув його. На аркуші було коротко написано:

“Кафе «Фереро», завтра о 10-й біля службового входу.”

То був почерк не його дружини, та й у принципі не жіночий. Олег переглянув записку ще раз, склав і засунув у кишеню, а в цей час Ксеня вийшла зі спальні.

– Я зібралася, їдемо?

Замість відповіді Олег поглянув на дружину. Справжня красуня, анітрохи не змінилася за 15 років у шлюбі. Цілком можливо, що з’явився суперник. З іншого боку, дружина завжди говорила йому правду, була відкритою людиною, нічого не приховувала, невже вона змогла закрутити роман на стороні?

– Може, завтра проведемо весь день разом? – Нарешті відповів Олег, – поваляємося до полудня, замовимо піцу, подивимося кіно, а ввечері в улюблений ресторан?

– Слухай, а давай перенесемо на післязавтра, – ніяково відповіла дружина, – я вже з подругою домовилася зустрітися. Я відмінити ну ніяк не можу, м давно не бачилися, вона проїздом.

Ксеня явно щось недомовляла, вона себе так ніколи не поводила, і брехати просто не вміла, от і збентежилася, як маленька дитина. У неї точно хтось є – ця думка засіла в голові Олега. Сьогодні вони мали провести приємний сімейний вечір з його братом, його дружиною та племінниками. Олег весь вечір сидів похмуріший за хмару, а всього через годину різко зазбирався додому.

– Ксень, поїхали додому, живіт схопило, не можу.

-Добре, поїхали, – засмучено відповіла дружина, не так їй хотілося провести цей вечір.

Вони повернулися додому, Олег дочекався, поки дружина засне і пішов на кухню. Він плюхнув собі трохи коньяку в келих, увімкнув якийсь безглуздий серіал для фону і просидів так до самого ранку.

Коли Ксенія прокинулася, він удав, що сам зовсім недавно встав. Олег мовчки спостерігав за тим, як вона одягалася та фарбувалася.

– А куди ти так рано зібралася? – спитав чоловік.

– Я ж учора казала, у мене зустріч із подругою, — так само зніяковіло відповіла вона.

Олег вирішив простежити за дружиною. Тримаючись віддалік, він доїхав до ресторану, побачив, як дружина зайшла всередину через службовий вхід. Він раптом відчув таку злість за обман дружини, що вискочив з машини і попрямував до ресторану.

На вході його ніхто не зупинив, він пройшов через підсобку до великої темної зали. Раптом з різних боків почулися гудки, спалахнуло світло, він почув сміх і побачив десятки облич, серед них була і Ксенія.

– Що тут відбувається? – розгублено спитав Олег.

– Я так і знала, що ти забудеш, а якщо не забудеш, то не прийдеш. Сьогодні 20 років від дня заснування твоєї компанії. Твої ж співробітники намовили мене зробити сюрприз!

– А записка? Подруга? – так само розгублено казав він.

— Це все твій заступник вигадав. Сказав, що інакше ми тебе сюди не затягнемо. Зі святом, коханий!

Замість відповіді Олег міцно обійняв дружину, поцілував її і подумки пообіцяв собі, що більше й не посміє подумати про неї погано. Вечірка вдалася на славу, який же у мене прекрасний колектив і Ксенія, думав весь день Олег.

Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено

Фото ілюстративне, Ibilingua.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!