fbpx

Олексія дома не було. Я на кухні готувала улюблену хлопцями картоплю фрі, а діти на килимку грались біля мене іграшками. Як в мить я помітила сцену, яка між ними розгорілася. Я ледь дочекалася Олексія, і одразу ж розказала про цю ситуацію. Я ж надіялась, що він якось вплине на Марка. Як не як, а це його син від першого шлюбу таке “вчудив” з моїм. Та його реакція мене здивувала ще більше

Олексія дома не було. Я на кухні готувала улюблену хлопцями картоплю фрі, а діти на килимку грались біля мене іграшками. Як в мить я помітила сцену, яка між ними розгорілася. Я ледь дочекалася Олексія, і одразу ж розказала про цю ситуацію. Я ж надіялась, що він якось вплине на Марка. Як не як, а це його син від першого шлюбу таке “вчудив” з моїм. Та його реакція мене здивувала ще більше

Я познайомилася з чоловіком, у якого, як і у мене, є син від попереднього шлюбу. Хоча на початку здавалося, що хлопці зрозуміють один одного, та це не так. Мій син пригноблений, і я кілька разів була свідком неприємної сцени. Але Олексій не хоче нічого з цим робити.

Я так нарешті хотіла бути щасливою, та знову з’явилося те, що топче моє щастя. Це син мого нового “друга” Олексія. Восьмирічний Марко кривдить мого сина Олежика, який на рік молодший. І Олексій нічого з цим не робить.

Після мого розлучення минуло п’ять років. Я закрила главу у своєму житті, оскільки з такою людиною неможливо було нормально жити. Роман, мій колишній, не був хорошим чоловіком чи батьком. Поки що він не дуже цікавився нашим сином Олежиком. Він надсилає аліменти, і на цьому його батьківська опіка закінчується.

Коли я зустрілася з Олексієм два роки тому, я відчула, що знову можу бути щасливою. Він також розлучений і має сина Марка, який через певні обставини, живе з батьком, а не з мамою. І я надіялася, що він буде другом для мого Олежика. Так здавалося з самого початку. Коли ми кудись їхали, то двоє були разом і ніби ладнали.

Ми з Олексієм не хотіли ні з чим поспішати, тому більше року жили окремо. Вихідні проводили здебільшого в чотирьох. Треба сказати, що все в нас було чудово, і я була задоволена. Мій Олежик полюбив Олексія і не побоявся назвати його навіть татом. Я була дуже рада, тому що йому потрібен був приклад для наслідування.

Ми вирішили з’їхатися пів року тому. Ми стали дружною сім’єю. Хлопці пішли до спільної кімнати, і я з нетерпінням чекала нового і цікавого життя. Проте приблизно через два місяці почалися перші проблеми. Олег іноді скаржився мені, що Марк його дражнить і навіть більше… ” Він щипає мене вранці або навмисно штовхає мене ніжкою”, – наголошував син.

Я подумала, що це просто така гра у хлопчика, і запевнила сина, що все гаразд. Але потім я сама стала свідком неприємної сцени. Хлопчики сиділи на килимі і гралися машинками. Марк захотів велику пожежну машину, з якою грався мій Олег. Коли він не захотів її йому віддавати, Марк вирвав іграшку з його рук і ще й “приклався” нею.

Син почав лити крокодилячі сльози, а Марк з того всього і собі давай скиглити. Олексія не було вдома, тож мені довелося самостійно вирішувати ситуацію. Я пояснила все Марку і сподівалася, що це більше не повториться. Однак через кілька днів сталася нова сутичка. Знову ж таки, це була якась іграшка, яку Марк хотів лише для себе. Олег сказав йому трохи почекати, а тоді він віддасть йому. Але Марк знову не вагався і як міг, відібрав іграшку…

Я не могла просто так це залишити. Я попросила Марка піти до кімнати і подумати над своєю поведінкою. Увечері він поскаржився Олексію, що я його не люблю. Коли я пояснила йому, що трапилося насправді, Олексій просто махнув на це рукою. “Це ж хлопці. Що ти хотіла. Все гаразд. Не переймайся”, – сказав Олексій, вважаючи, що все вирішено. Але мені від його слів легше не стало.

День за днем ​​його син мене все більше злить. Його причіпки до Олежика набирають обертів.

Вже дійшло до того, що Олег боїться його і не хоче з ним гратися. Марк трохи більший і сильніший за мого сина. І я не можу закривати на це очі.

Я постійно звертаюся до Олексія, щоб поговорив зі своїм сином. Він не вважає це за потрібне і стверджує, що все буде в порядку, переростуть. Але я вважаю, що з цим потрібно щось робити. Марк злий і це сильно впливає на мого сина. Я не думаю, що будь-яка мама захоче просто так дивитися на це.

Що скажете?

Це нормальна поведінка дитини?

Я повинна втручатися, чи все й справді налагодиться, як каже Олексій.

Фото ілюстративне спеціально для ibilingua

You cannot copy content of this page