– Ні, дівчатка, не дочекаєтеся ви мого весілля, – зі сміхом відповідає подругам Олена, – розбіглися ми з Тарасом минулого тижня. Ініціатива? Моя, чия ж ще. Та досить вам, ну який завидний наречений, я теж так думала, коли ми разом жити вирішували, та заяву віднесли. Добре, що у мене розуму вистачило не доводити до кінця це безнадійне діло.
Олені 29 років, заміж начебто і пора. Вся рідня дівчину вже дістали натяками, що цокає годинник. Навіть мама, коли познайомилася з кавалером дочки, шепотіла на кухні:
– Оленко, ну цього разу, дивлюся, хороший же травпився! Ось який діловий і серйозний! Розумний наче, виходь, нам з батьком онуків хочеться побавити, поки ми ще бадьорі.
Та Олена і сама думала, що з Тарасом має щось вийти. У неї були кавалери і до цього, але все щось не те.
Сама дівчина не те що б перебирала, просто не до цього було: вивчилася, знайшла роботу, зробила кар’єру.
Купила квартиру простору, сама, без всяких іпотек і фінансової допомоги родичів.
Житло обставила, машину взяла, почала накопичення робити: на майбутніх дітей.
– Ну не цікаві мені хлопці, які в 30 років живуть з мамою і з усіх інтересів тільки пиво по п’ятницях і біленька по суботах. Були залицяльники, а як же. Тільки або мені з ними нецікаво було, або їм зі мною, а деякі відразу прямо розміром мого окладу цікавилися.
З Тарасом вона познайомилася на діловому заході. Він працював начальником відділу в спорідненій фірмі.
Зачепилися з хлопцемпоглядами, потім їх призначили разом працювати над одним з проектів.
Проект здали вчасно, а потім почали і зустрічатися. Тарас був цікавим співрозмовником, розбирався в мистецтві, красиво залицявся.
– Я від його манер тоді голову втратила: стілець у кафе відсуне, щоб я сіла, дверцята в машині відкриє, щоб я вийшла. Інтелігентний, начитаний, цілеспрямований.
Їхнє фінансове становище було приблизно однаковим. У Тараса була вже квартира, машина, його батьки жили далеко, в іншій області. Тож все хлопець досяг сам.
– Він мені зізнавався, що я зачепила його своєю доглянутістю, тим, як бездоганно лежить волосся, як сидить на мені діловий костюм.
– У тобі відчувається порода, – замріяно говорив наречений, хоча батьки Олени були звичайним людьми: мама медпрацівник, тато майстер на заводі.
Але Олена старалася. Так, вона завжди витрачала досить багато коштів на підтримку іміджу. Маски для волосся робила вдома, але купувати намагалася якісні. Манікюр, педикюр, шугарінг…
Жінки мене зрозуміють і здогадаються, скільки коштують всі ці процедури.
Прикро, звичайно, адже непомітно, коли доглядаєш за собою регулярно, а грошей на це йде сила-силенна. А якщо перестаєш все це для себе, коханої, робити, то помітно стає відразу!
Та й відчуття жінки, яка знає, що вона бездоганна до кінчиків волосся – непередавані! От Олена і старалася для себе.
– Так, ви зараз зовсім інші, – сміялася мама, – це ми зберігали порвані колготки, щоб одягати їх під штани, а ви молодці! Нічого на собі економити, правильно, доню! Якщо є можливість – балуй себе!
Стосунки з Тарасом розвивалися поступово, але впевнено. Вони подали заяву і вирішили жити разом.
– Я поставила умову: живемо у мене. І до роботи ближче, і просторіше, і на своїй території я затишніше себе почуваю. З’їхалися ми, – розповідає далі Олена.
До весілля залишалося трохи більше місяця. Жартома почали молоді домовлятися вже про імена для майбутніх дітей і про планування сімейного бюджету.
– Тут я і озвучила, скільки і чого мені треба, ну і приблизно ціну цього всього. При цьому, дохід у нас з Тарасом був приблизно однаковим.
Кавалер якось зніяковів, потім пішов у ванну кімнату, щоб розглянути, що то за флакончики такі, що стільки коштують, потім поліз в інтернет, дізнатися вартість звичайних для Олени салонних процедур.
– А потім і каже мені, що це примха і можна обійтися дешевше. Як, – кажу, – дитячим милом митися і дитячим кремом мазатися? І на що я буду схожа?
Розгорівся перший і останній в їхньому спільному житті конфлікт. Волав тарас:
-Навіщо платити за білизну цілий статок? Я не розумію! А нігті можна підпиляти і вдома. І навіщо масаж, якщо спина не болить? А в інтернеті повно способів, як недорого і якісно з доступних засобів зробити відмінні засоби по догляду за тілом і волоссям.
– Ну я витрачаю не всі свої гроші на це, я ж заробляю достатньо, – спробувала заперечити збита з пантелику Олена.
– А коли ти народиш і вийдеш в декрет, то гроші на твої примхи буду вже витрачати я! – заявив наречений, – а я не маю наміру викидати їх на вітер! Це баловство і я не дозволю, щоб у моїй родині була така величезна стаття безглуздих витрат.
На ці вигуки Олена і побажала нареченому, щоб в ЙОГО сім’ї дружина обходилася шматком господарського мила і при цьому цвіла, пахла і виглядала отпадно.
– Зібрала я його речі і виставила. Це ж треба, він на мене ще й копійки не витратив, а вже обурений майбутніми витратами ЙОГО грошей, – сміється Олена, яка знову вільна, щаслива і задоволена.
Мама позітхала трохи і погодилася, що з таким чоловіком, мабуть, доведеться і діряві колготки носити, заради економії. А дірявих колготок мама дочці все ж таки не бажала.
– Ага, а поживи я з ним років 5, він і почне на сторону поглядати: на тих, хто на собі не економить, або на тих, у кого чоловіки не такі скнари!
…А як ви вважаєте, правильно зробила Олена, що відмовилася від такого заміжжя і виставила Тараса? Чи дійсно у жінки повинні бути більш скромні запити?
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
