fbpx

Оленка покинула рідну домівку, як тільки вийшла заміж. З Орестом придбали квартиру у славетному Львові. До мами часто навідувались, але з кожним роком ці зустрічі ставали все рідшими. – Мамо, давай до нас! Ну що тобі в тому селі одній кукувати! – Ні і все, – впиралася старенька. – Ніщо мене не заставить покинути рідні стіни, та й до твого батька хто навідуватися буде? Хто квіти посадить?

Забігла до мене на вихідних подруга, і розповіла цю історію. Сміялися цілий день.

Оленка покинула рідну домівку, як тільки вийшла заміж. З Орестом придбали квартиру у славетному Львові. До мами часто навідувались, але з кожним роком ці зустрічі ставали все рідшими. – Мамо, давай до нас! Ну що тобі в тому селі одній кукувати! – Ні і все, – впиралася старенька. – Ніщо мене не заставить покинути рідні стіни, та й до твого батька хто навідуватися буде? Хто квіти посадить?

Як всі знають, раніше люди користувалися і зараз деякі користуються стаціонарними телефонами, звичайно, таких вже залишилося небагато. Всі стали просунуті, технологія йде вперед і давно причому зробила крок в глухі села.

Користуватися стаціонарним телефоном зараз стало дорогувато і не дуже зручно, та ще й зв’язок іноді пропадає через несправність кабелю.

Подарували діти значить бабусі стільниковий телефон. Навчили разом з онуками як ним користуватися. Як заряджати. Як приймати виклик, яку кнопку натискати.

Як самій дзвонити. І записали їй в телефон всі необхідні контакти. Ну, раптом щось станеться.

Бабуся може телефонувати в будь-який час, коли їй щось знадобиться, і якщо просто занудьгує. Та й самим їм спокійніше, можна в будь-який час зателефонувати, навіть якщо вона не вдома.

Поїхали в місто. Дзвонить бабуся. Розповідає як у неї справи. Кладе слухавку. Всі задоволені. Через пару днів вона знову дзвонить. Ну добре. Все нормально.

А через пару днів вирішують діти самі зателефонувати, але абонент недоступний. Через якийсь час бабуся знову дзвонить сама.

Проходить день. Знову самі дзвонять, а абонент, також недоступний. Так що таке думають. Виходить, вони їй зателефонувати самі не можуть.

Приїжджають до села на вихідні. І запитують у бабусі: “Телефон працює?”, На що вона їм відповідає: “Працює”.

І тут вона питає дітей: “А чому ви мені не телефонуєте? Тільки я вам дзвоню”, і ще ображено це так говорить.

Діти нічого не можуть зрозуміти. І просять бабусю показати телефон їм. Вона дістає телефон, але він вимкнений. Вони її питають: “А чому у тебе телефон вимкнений?”. А вона їм відповідає “Так я ж зараз не дзвоню, ось і вимкнула. А коли дзвоню, включаю”.

Діти кажуть їй “Все добре, але якщо телефон вимкнений у тебе, ми не зможемо додзвонитися”, на що вона їм і каже “А ви включайте коли дзвоните!”. Вони знову говорять “Якщо у тебе вимкнений, ми ніяк не додзвонитися”. А вона їм і відповідає: “Що, телефон цілодобово повинен працювати? І після дзвінка його не треба вимикати?”

Знову бабусі розповіли про користування телефоном і що його не треба вимикати днем. Ось такий курйоз стався.

А ваші старенькі бабусі мають такі телефони?

Фото ілюстративне – pixabay

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page