Ольга Андріївна того дня без попередження, але з подарунками і смаколиками, постала на нашому порозі, і розпливлась усмішкою на всі “32”. Я відразу зрозуміла, щось буде просити, тільки питання, що? Ми сили за стіл, поїли її фірмових голубців, і тут вона взялась за справу. – Синок, ти б Мирону трохи допоміг. Він твій брат. До того ж, його дружина знову при надії, а грошей не хватає. Сам розумієш, одна дитина не троє.
У мого чоловіка є молодший брат. Свекруха вивчила його, виростила, а ось мій Дмитро залишився без освіти. Так як він був старшим у сім’ї, батька не було, довелося йти працювати. Вже після армії він вирішив вступити на заочне відділення і надолужити згаяне.
Ми з Дмитром познайомилися вже після університету. Рік прозустрічалися, а потім вирішили узаконити стосунки. Після весілля взяли квартиру в іпотеку, а через три роки стали батьками донечки.
Молодший брат до цього часу вже встиг розлучитися, і одружитися з іншою жінкою. Була у нього дитина від першого шлюбу, а друга дружина якраз ходила при надії. Тобто, зробив Мирон два кола “по зальоту”. Якщо ми з Дмитром тільки сміялися з хлопця, то свекрусі було не до сміху, адже нову невістку з величезним животом він привів до неї додому.
– А де ми всі помістимося? Вона взагалі студентка, не працювала ніде, а Мирон отримує копійки, ще й аліменти зобов’язаний платити.
Ми слухали ці розмови, але не втручалися, адже у кожної сім’ї свої правила.
У Дмитра свій бізнес. Він зі своїм приятелем зібрав будівельну бригаду, мулярів, і тому подібне, і працювали вони на різних об’єктах. Робота складна, але дохід хороший.
Незабаром Дмитро перейшов на інший рівень – він уже не виконував роботи, а лише займався пошуком замовників, логістикою і фінансовими питаннями. Ми погасили достроково іпотеку, взяли ще одну двокімнатну квартиру і здавали її в оренду. Приятель мого чоловіка бізнес ідеєю перегорів і продав свою частку, тому зараз чоловік був єдиним власником компанії.
І ось Мирон почав проситися до нього на роботу. Мовляв, дружина при надії, жити ніде, а на старій роботі немає ніяких перспектив і зарплата копійчана. Дмитро погодився. Він запропонував йому цілком гідний оклад і ввів в курс справи. За рік роботи він з’їхав від матері і взяв однокімнатну в кредит.
Мирон добре працював, до нього претензій не було, але платити доводилося більше, ніж іншим. Навіть у кризові часи чоловік не обділяв його, хоча сам залишався з порожніми кишенями. Але, мабуть, добру справу ніхто не цінує.
Свекруха завітала до нас без запрошення, але з подарунками і гостинцями. Я відразу зрозуміла, що їй щось треба.
– Наш Мирон так погано живе, колишня дружина постійно грошей вимагає, а у нього ж своя сім’я є. Оксана працювати не збирається, вона ж знову дитя під серцем носить. От якби ти підвищив братові зарплату, він би зміг триматися на плаву, – сказала свекруха моєму чоловікові.
– Мамо, а хіба підвищують оклад тим, хто неконтрольовано розмножується? Я йому і так плачу більше, ніж іншим, – відповів Дмитро.
– Але він же намагається!
– І зарплата у нього гідна, йому більше ніде так не платитимуть. Хоче – нехай звільняється, але за багатодітність я доплачувати не збираюся.
Мирон, звісно, образився на брата. Це ж він змусив Ольгу Андріївну до нас з поклоном прийти, а потім і сам завітав.
– Я не маю чим дітей годувати! Тобі все одно, що племінники голодують і жебракують. Мене з руками і ногами в іншу бригаду заберуть, – кричав він.
Але, на жаль. Ніхто його нікуди не кликав, адже всі знають, що з роботою зараз важко. Свекруха теж губу закотила, адже через фінансові труднощі Мирон зі своєю багатодітною сім’єю перебрався до неї.
– Треба, щоб ще колишня дружина на вихідні сина віддала для повного щастя, – сказав чоловік мамі.
– Ти як таке смієш говорити? Підвищив би йому оклад, і проблем би не було, – відповіла свекруха.
– А ти Мирона подалі від невістки спати ложі, щоб твоя квартира в рукавичку не перетворилася.
Ось така у нас сімейна історія. Скільки добра не роби, все рівно нікому не вгодиш…
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
