Оля – менеджер, вона добре заробляє. Сама купила собі квартиру, обійшовшись без кредиту, зробила крутий ремонт. До тридцяти у неї було все, про що більшість дівчат з провінції навіть не мріють. Крім чоловіка.

Був колишній чоловік, втрачені сім років життя і так вийшло, що не залишилося від чоловіка навіть живого нагадування у вигляді дитини, якого вона так хотіла. І Оля стала розвиватися професійно і фінансово, сконцентрувалася на зароблянні грошей.

Зустрічає вона непоказного на перший погляд чоловіка Василя, гарного, милого, приємного. Він старше на три роки, теж старшої ланки в менеджерах, престижна відповідальна посада, дрібної руки керівник, але в іншій сфері і з набагато більш скромними заробітками, ніж у неї.

У нього немає квартири, живе на орендованій. Ходять Вася і Оля на побачення, придивляються один до одного. Оля якраз почала ремонт у себе на той момент. І вже через місяць походів в кафе кавалер запрошує її до себе в знімну хату, показуючи тим самим серйозність свого до Олі відносини.

Вони знайомляться з усіма родичами, любов будується ударними темпами.

Оля завершує ремонт (за свій рахунок, звичайно, повністю), Вася бере участь у міру сил, порадами і не фінансово.

Спливають періодично суми, які Оля витрачає на весь цей ремонт, Вася трохи сумує, але не сумує. За її рахунок часто купуються загальні або тільки його речі, рідше відбувається навпаки: він оплачує щось в крайніх випадках.

Цей факт Олю пригнічує, з часом вона перестає ділитися з ним інформацією про своє фінансове благополуччя, дотискує його до того, що потрібна загальна коробочка, куди вони обидва будуть складати гроші на спільні покупки і їжу.

Іноді дозволяє собі якісь дорогі подарунки, типу сережок за немислиму для Васі ціну. Коли вона на Васю ображена, прям демонстративно йде і купує собі те, що хоче. «А ось це ти дарма», – лають подруги.

«Жаднющий, звичайно,” – скаржиться вона, зітхає і розуміє, що з цим уже нічого не поробиш. «Називай це економний,” – підбадьорюють подруги. «Адже у вас все добре. Ідеальних не буває!».

Вони благополучно переїжджають в її новеньку свіжу квартиру.

Обживаються пару місяців там і слідуючи вже заданому швидкого ритму розвитку стосунки, одружуючись. Скромно, сімейним колом, тобто так, як дозволяють ЙОГО кошти. Весілля вона грати на свої вже не хотіла, вирішила, що вкладу в їх сім’ю у вигляді квартири достатньо.

Оля щаслива. Вони і правда один одному підходять, це видно навіть зовні, майже не сваряться, майже не розлучаються. Щастя та любові, як то кажуть!

Чоловік не здогадується, що його дружина заробляє насправді більше за нього. Та й бог з ним! Йому самому, може, краще перебувати в невіданні.

Таким станом речей не здивуєш нікого. Жінка заробляє більше і робить свою заначку, теж мені нонсенс. Погано? Добре? За фен-шую чи? Хто однозначно відповість?

Час такий: немає рівності в суспільстві, є рівність в сім’ї, немає більше ролей чоловічих жінок (пора, напевно, змиритися), є право на індивідуальність. Ось і створюється в кожній окремій сім’ї свій мікроклімат і звід законів індивідуальний.

Якщо обох це влаштовує, то яка різниця, хто господар, хто гроші приносить, а хто суп готує, якщо всі щасливі при цьому?

Разом, Оля і Вася… Жіноча мудрість або недалекоглядність? Нерівність і вигода чи справжнісінька любов? Що б це не було, головне, щоб вистачило для створення міцної сім’ї та довгих років взаємності всупереч всім неправильним передумов.

Фото – ілюстративне.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!