Спеціально підготовлено для ibilingua.com
Жили собі разом подружжя. У них все було доюре, жили щасливо. Але жінка раптово захворіла і її не стало. Залишився чоловік один зі своїм сином.
Роки йшли та й не зміг він жити без жінки так довго. Тай взяв собі другу жінку в будинок, але вона сильно не злюбила сина. Погано ставилася до хлопчика, ще й батька проти сина намовляла. А батько вірив їй.
Якось вмовила вона чоловіка віддати сина в будинок для дітей. І чоловік погодився….Йшовши дорогою до будинку, чоловікові було важко на дужші…але що поробиш. Бідному хлопчикові було всього 8 років.
Пройшовши пару вулиць, хлопчик зрозумів, що хоче зробити тато….і переходячи дорогу він вирвався зрухи батька та втік.
Батько тільки й бачив хлопчика.
Біжучи, хлопчик на летів на бабусю…подивишись на неї він гірно заплакав і притулився.
– Онук мій маленький, ти заблукав что-ли? Не можна таким маленьким діткам гуляти.
Хлопчик заплакав і розповів їй все про свою мачуху. Бабуся слухала і журилася.
– Раз ти не потрібен ні батькові, ні тим більше мачусі, можеш жити у мене. У мене зовсім нікого немає.
Хлопчик зрадів і погодився. Бабуся здавалася йому дуже милою і доброю.
Повернувся батько додому, а дружина його питає:
– Що, немає більше твого сина?
– Ні – відповів він і запнувся.
Стали вони знову жити. Жінка привела в будинок свою дочку. Товсту, некрасиву і дуже ледачу. Тільки й знала, що лежати і командувати. Стало батькові погано.
Не було місця в його ж хаті для нього. Все командували ним, як хотіли. З того сього чоловік вирішив іти з дому, бо не міг се це терпіти. Йду по вулицях. Згадував сина і сумував. Зрозумів чоловік, як не првильно він поступив зі сином.
Раптом звідки не візьмись – старий дід з’явився.
– Чого журишся, мужик? Чого у тебе сталося? Батько не витримав, заплакав, і розповів все від початку до кінця.
– Дуже погано ти вчинив з власною дитиною. Але я можу тобі допомогти. Іди до мене на роботу, будеш допомагати мені старому, якщо мені сподобається, як ти виконуєш свою роботу – зведу тебе з дитиною.
Погодився чоловік. Працював в діда, виконував важку роботу, а в один день старий звернувся до нього:
– Бачу, ти дуже старанно виконуєш свою роботу, не лінуєшся. Так і бути, зведу тебе з сином.
У будинок дідуся увійшла бабуся з хлопчиком. Хлопчик кинувся до батька обіймати його, а батько плакав і просив вибачення.
Бабуся і дідусь насправді були подружжям. З того часу вони стали жити разом і ніколи не згадували про те, що в житті їхньому було.
Може для когось це буде здаватись казкою. Але пам’ятаймо, що в житті всяке буває і завжди потрібно залишатись людиною.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Сподобалася стаття? Тоді підписуйтесь на нашу сторінку у фейсбук за посиланням ibilingua.com