fbpx
життєві історії
Орест не раз мені казав, щоб я не заводила тісних контактів з сусідами. – До добра це не доведе. – Я не вірила, до того ж разом з нами живе моя бабуся, якій вже майже 90 років. Вона завжди казала: “Треба, онученько, завжди з сусідами в гарних відносинах бути, вони ж ближче найрідніших родичів”. Я з одного боку її розумію, але з іншого, мене це сильно мучить. Олена Дмитрівна явно перегинає палицю

Орест не раз мені казав, щоб я не заводила тісних контактів з сусідами. – До добра це не доведе. – Я не вірила, до того ж разом з нами живе моя бабуся, якій вже майже 90 років. Вона завжди казала: “Треба, онученько, завжди з сусідами в гарних відносинах бути, вони ж ближче найрідніших родичів”. Я з одного боку її розумію, але з іншого, мене це сильно мучить. Олена Дмитрівна явно перегинає палицю.

Я нормально ставлюся до Олени Дмитрівни, нашої сусідки знизу.

Але ось часом просто вражає її нетактовність!

– Простота гірша за крадіжку, – каже мій чоловік про сусідку.

Одного разу Олена Дмитрівна попросила мене підвезти її до метро. Я погодилася. Сусідка живе одна і допомогти нікому. Діти її живуть в інших районах, а їй ще іноді підкидають на довгий період двох онучок.

Але після того, як я виконала це прохання, на мене посипався шквал інших прохань.

Полагодити пилосос, повісити гірлянду, знову-таки підвезти…

І почалися прохання вже не до мене, а до мого чоловіка.

– Ларисо, а може твій чоловік міг би прийти і полагодити у мене…

Мені доводиться відмовляти, тому що мій чоловік вдома не завжди встигає щось робити, так як весь час працює.

Сусідка ніби не ображається, але іноді мені здається, що вона погано думає про нас і вважає, що ми могли б їй допомогти.

Я і сама дуже м’яка. Не вмію говорити ні. Можливо, тому Бог і послав мені Олену Дмитрівну. Щоб я навчилася.

Сусідка не бідує. Щороку їздить відпочивати з онуками, при тому оплачує відпустку сама і собі і їм. Ну принаймні так каже.

Могла б, як я думаю, викликати майстра, якщо їй так вже треба щось полагодити. Але ні! За цей же потрібно платити – а тут тобі зроблять безкоштовно.

Моя бабуся (та, з якою разом живемо) вважає, що з сусідами треба дружити! Розповідає, що в її час вони допомагали один одному і жили прекрасно.

І я в цілому теж хотіла б в це вірити і дружити і допомагати один одному.

Але по-моєму ось такі сусіди – це гра в одні ворота. Тим більше Олена Дмитрівна не самотні жінка. Тобто у неї все-таки є діти.

І після історії з нею я усвідомила, що напевно мій Орест має рацію – треба жити своїм життям і ні з ким в будинку особливо не спілкуватися. Щоб не потрапляти в ситуацію, в якій відчуваєш себе незручно.

Але от тільки мені не зрозуміло. Невже звертаючись до нас з проханнями вона сама не відчуває, що турбує.

Фото ілюстративне – pixabay

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page