Моє життя – суцільна сумна іронія. Дівчина з провінції, що мріє влаштуватися в житті. Про хлопців ніколи не думала навіть, весілля не хотіла.
І тут у її житті з’являється бравий парубок, який доглядає за нею кілька років університету. А потім робить пропозицію. І як тут не погодишся?
Треба сказати, що я справді думала, перш ніж сказати “так”. Мені здавалося, що для сім’ї я не створена. Але Орест переконував мене у протилежному. Він не хотів, щоб я працювала. Бачив у мені ідеальну господиню та майбутню матір.
Через рік після весілля ми дізналися, що станемо батьками. Про роботу можна було забути: я з головою поринула у материнство.
Через рік після народження малюка я почала помічати, що ми з Орестом віддаляємось один від одного. Але тоді я не надавала цьому особливого значення. Та й часу не було, бо незаплановано знову чекали дитинку.
Мама моя тішилася, адже діти-погодки – це диво. Отак вона говорила. А я собі місця знайти не могла.
Мені подобалося бути мамою, але я не була готова до того, щоб знову нею ставати так швидко. Але, прислухавшись до себе і піддавшись на умовляння Ореста, я зрозуміла, що народжуватиму.
Згодом якось змирилася з усім. Зраділа, коли нам повідомили, що ми матимемо дівчинку. Син та донька – про що ще можуть мріяти молоді батьки? Пощастило ще, що із грішми проблем не було. Орест непогано заробляв, квартира була його, тож за оренду платити не доводилося.
Зараз моєму синові 9 років, дочці – 8. І я знову при надії. За ці роки я багато чого навчилася. Можу впевнено сказати, що стала досвідченою мамою. На роботу я так і не вийшла. Чоловік наполягав, щоб я була вдома з дітьми.
Третю дитину ми не планували, але Бог знає краще, мабуть. Щоправда, щось він погано доглядав мого чоловіка. Нещодавно я дізналася, що Орест мені зраджує. Наші стосунки усі ці роки впевнено йшли на дно, але останні місяці це було зовсім важко.
Орест часто не ночував удома, постійно мене обманював. Я намагалася з’ясовувати стосунки, просто хотіла почути правду. Але чоловік завжди знаходив відмовки. А рано чи пізно з дому почали пропадати його речі.
Все закінчилося тим, що він прийшов і сказав, що йде. Він полюбив іншу жінку і більше не може жити з нами. Не хочу вдаватися до подробиць. Нині це не має жодного сенсу.
Орест пішов, але сказав, що залишає нам із дітьми квартиру. Ось тобі й подаруночок на розлучення! Щоправда, проблема в тому, що вона записана на ім’я тестя. Тож нас легко можуть виставити звідси будь-якої миті.
А ще я не працюю і поки що гадки не маю, на які гроші нам усім жити. Добре ще я, а діти як? Іноді я думаю, що недаремно в молодості не хотіла виходити заміж. Але ж Орест так наполягав. Я вірила, що зустріла справжнє кохання, заради якого можна чимось жертвувати. Але як я помилялася!
І що ми маємо в результаті? Двоє маленьких дітей, третій на підході, вдома постійно не має електрики, у мене ні роботи, ні грошей. І чому чоловік вирішив покинути мене саме зараз? Як жити далі?
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com