fbpx

Ось і рік. Я народилася і виросла в Харкові, вийшла заміж і народила дитину. А рік тому ми залишилися ні з чим і потрапили з родиною в село на Вінниччині. І ось це село вже не чуже, а рідне, і люди, і краєвиди. Хочу розповісти, чому нам не хочеться з відси нікуди. У чоловіка тут далека рідня, вони дали нам окрему хату з садочком і городиком, ми завели кицьку й несушок. Мене приємно вразило і здивувало, як селяни тут спілкуються із сусідами

Ось і рік. Я народилася і виросла в Харкові, вийшла заміж і народила дитину. А рік тому ми залишилися ні з чим і потрапили з родиною в село на Вінниччині. І ось це село вже не чуже, а рідне, і люди, і краєвиди. Хочу розповісти, чому нам не хочеться з відси нікуди, чому ми тут відчули себе дома і в безпеці.

У чоловіка тут далека рідня, вони дали нам окрему хату з садочком і городиком, ми завели кицьку й несушок.

У селі непросто спати до обіду, адже тут вистачає турбот. Тому люди в селі рано встають, щоби встигнути переробити всі важливі справи. За цей рік я зрозуміла, що таке ранкове пробудження корисне, а постійне перебування у русі та ще й на свіжому повітрі позитивно позначається і на здоров’ї, і на самопочутті, і на продуктивності, і навіть настрої.

Не дивно, що сільські жителі завжди балакучі та активні, і це дуже помітно на фоні похмурих та заспаних мешканців мегаполісів. Запорукою такої бадьорості вважається правильний режим відпочинку, який можливий за рахунок раннього пробудження, і досить раннього відходу до сну.

Мене приємно вразило і здивувало, як селяни тут спілкуються із сусідами. Достатньо пожити у селі небагато часу, щоб знати всіх місцевих мешканців. Адже люди тут і спілкуються, і в гості ходять і допомагають один одному.

З багатьма сусідами у селі відносини можуть бути кращими, ніж навіть із близькими родичами. Мати поруч таку підтримку найдорожчого варто.

А зі скількома сусідами спілкується середньостатистичний мешканець багатоповерхівки у місті? Нерідко буває так, що люди роками живуть в одному будинку, але не знають, як звуть їхнього сусіда кількома поверхами вище.

Ще в селі вечеряють всією родиною. Ми ж, містяни, біль звикли жити кожен у своєму ритмі. Хтось вранці випиває тільки чашку кави і поспішає на роботу, хтось перекушує бутербродом, хтось вважає за краще підкріпитися хот-догом на ходу, а комусь цікавіше вечеряти наодинці перед монітором улюбленого комп’ютера.

Сільські жителі вважають за краще їсти разом, вечеряти великою родиною. Такий щоденний ритуал лише поєднує близьких людей, зміцнює стосунки, дозволяє обговорити останні новини та поділитись планами на майбутнє. Спільними вечерями батьки ще й подають добрий приклад дітям, демонструють зразок дружності та єдності сім’ї.

Нас ця традиція зцілює, вчить цінувати кожен світлий момент і вірити в Перемогу.

Життя людей у селі не таке прісне, як продовжують думати жителі мегаполісів. Звичайно, тут ніколи не буде супермаркетів, пафосних клубів або караоке-барів, проте в іншому є все необхідне для того, щоб жити комфортним, насиченим та щасливим життям.

Тепер я розумію, чому на схилі років багато городян із великим задоволенням залишають свої квартири та їдуть жити подалі від міської суєти. Ми теж звідси вже нікуди не хочемо, тепер наш дім – тут.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, ibilingua.com

You cannot copy content of this page