Ось і все. Хоча одружилися ми всього чотири місяці тому. Чого-чого, а цього я терпіти не буду!
Вчора відбувся остаточний розрив з чоловіком, на Новий рік я – вільна жінка.
А одружилися ми всього 4 місяці тому. Пізній шлюб, обом за 30-ть. Жили в квартирі моєї мами, разом з дідом, ветераном Великої Вітчизняної.
Чоловік програміст, але отримував дуже невеликі гроші, я методист, заробляю зовсім копійки. Основний годувальник – моя мама, якій 58 років, вона працює піарщиком в держустанові.
Чоловік, маючи гарну професію і золоті руки, вважав за краще у вільний час не заробляти додаткові гроші, а читати форуми, плюс – захоплення мультиками аніме вже більше 7 років. Я думала, він подорослішає, дітей захоче і нормальну родину – та де там.
Не раз намагався зробити з мене таку ж лялькову дівчинку, при тому, що я досить повна і ношу окуляри. Яка з мене “аніме”? На всі прохання допомогти по господарству в плані чоловічої роботи: прибити, полагодити або попрацювати на дачі -у відповідь його пирхання і презирство в стилі «я не буду цього робити».
Місяць тому він заявив, що треба вести роздільне господарство, готувати тільки собі і не доглядати за дідом.
Улюблена сфера дозвілля для нас – ходіння по торговим центрам і магазинам. Цілковита нездатність відчувати, співпереживати і відчувати, немає вміння відповідати теплом за мою енергію і ласку, страшна емоційна бідність і убогість – ось яким виявився мій обранець.
Все це проявилося вчора при серйозній розмові з образами мене, діда і моєї матері. Виявляється, за його словами, жити треба заради закупівлі продуктів і таких порожніх ходінь по магазинах. А я, як дружина, повинна прати, готувати і в ліжку догоджати, а сам він буде тільки споглядати і насолоджуватися життям.
І як же мені так поталанило вийти заміж? На душі дуже неприємно і гидко.
Спасибі за ваш сайт, спасибі, що вислухали. Але я знову – вільна жінка, розумна і красива, і в мене все попереду! Щасливого всім Нового року!
Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!
Недавні записи
- Мені вдалося зруйнувати стосунки Ігоря з Іриною. Ну не пара вона йому. Але якби я знала, що він зв’яжеться з тою Мариною, і в них навіть до весілля дійде, то б не робила того вчинку. Відразу ж вона мені видалась мутною, а на самому весіллі я це для себе підтвердила. Тільки шкода, що мій син сліпо не вірить моїм твердженням. Я ж на власні очі бачила ці “воркотіння”, коли подихати свіжим повітрячком вийшла
- Я дуже не хочу, щоб синочок платив аліменти колишній, вона й так все хитро обставила. Все, вони для нього – перегорнута сторінка! Ми з сином не знаємо, що й робити. Після весілля молодих я дозволила їм жити у моїй квартирі. Василя на той момент вже не стало. Сама переїхала до приватного будинку. Катя наполегливо потребує грошей щомісяця. Хіба треба платити аліменти на неповнолітніх дітей, якщо віддав квартиру? А якщо її взагалі скоро чужий дядя ростити буде, вітя якийсь чи саша?
- Коли мені було 23 роки і мене в селі ніхто заміж не кликав, а мама й тато вже насідали, адже їм ще молодших треба піднімати, я поїхала зі знайомою в Польщу і там через кілька років вийшла заміж за літнього поляка. Тепер я ще молода і досить заможна вдова з квартирою у старому будинку у Кракові. Вчора зібрала речі мами й сестер – ну скільки можна? Мама пообіцяла залишити мене без спадщини
- Так, я залишила свого сина, але ж не на чужу людину, а на рідну бабусю, а сама подалася за Євгеном до Херсону. Я ж мала право на кохання. Але якщо мене Євген любив, то про мого сина і чути нічого не хотів. Та зараз все змінилося, Євген покинув цей світ, а його діти прогнали мене з квартири. Я надіялась, що Богдан подасть мені руку допомоги. Єдине, що він сказав: “Ти проміняла мене на чоловічі штани! Бачити тебе не хочу!”
- Вчора Іванка прийшла до мене на чай ввечері і розповіла історію, в яку мені важко повірити. Прокинулась вона вночі від того, що по всій кімнаті були розпилені улюблені її парфуми, які так любив Василь. Та так сильно, а Іванка говорить, що вже давно ними і не користувалась, тому здивована була, як це могло трапитись, адже в будинку окрім неї більше нікого не було. А зранку на підлозі знайшла папірці від улюблених цукерок Василя. І ось сиджу я і думаю, чи фантазія так розбушувалась, чи дійсно правда