fbpx
життєві історії
Ось коли невістка виставила 1 січня ці недоїдки суші і кілька підсохлих канапок на стіл, я і вирішила не діставати з сумки подарунки, ані для них з сином, ані для онуків. Ми з чоловіком приготували сину й Аліні конвертик з 200 доларами, малим іграшки і цукерки, але нічого, подаруємо дочці і її родині 3 числа. Зайшли, вони ще у халатах сонно пересуваються квартирою, малі снідають прямо під ялинкою цукерками невмиті

У нас з чоловіком дочка і син, вже дорослі, у них свої родини. Син Назар з дружиною Аліною і двома дітками 4-х і 7-ми років живуть у нашому місті. А дочка з родиною в обласному центрі за 100 кілометрів від нас.

На Новий рік ми з чолвіком зазвичай їздили у села то до моїх батьків, то до його мами, але так сталося, що за минулий рік ми з ним обоє осиротіли, всі наші старенькі полинули на небо.

Тому цього разу вирішили так: зустрічаємо Новий рік у себе вдома самі, а 1 січня підемо до сина й невістки на сніданок, привітаємо, подарунки вручимо, адже ми підготувалися.

Приїхали ми до Назара й невістки не зарано, об 11-й ранку, подзвонили перед тим за півтори години.

Зайшли, вони ще у халатах сонно пересуваються квартирою, малі снідають прямо під ялинкою цукерками невмиті. Ну та добре, я тут не господиня, щоб якісь зауваження робити.

Але коли невістка виставила 1 січня на стіл недоїдки суші і кілька підсохлих канапе на стіл, я і вирішила не діставати з сумки подарунки, ані для них з сином, ані для онуків. Ми з чоловіком приготували сину й Аліні конвертик, малим іграшки і цукерки.

Ну скажіть, хіба можна так батьків зустрічати? Та ми з чоловіком ніколи такого б не дозволили б собі з нашими батьками.

Виявляється, у низ взагалі нічого приготовленого нормального не було! Ні картоплі, ні Олів’є, ні шуби, та взагалі – нічого. Вони канапок зробили кілька з ікрою і суші замовили. Ото і увесь у них був стіл. Ну добре, я розумію, своїй родині Аліна нічого не схотіла морочитися-готувати, але ж вони знали, що ми 1-го січня завітаємо!

Словом, посиділи ми годинку, кави попили з отими остатками розкоші, навіть від ігристого відмовилися.

Тортик у моїй сумці, подарунки і конверт з 200 доларами поїхали з нами додому. Але нічого, подаруємо це все дочці і її родині 3 числа, до яких поїдемо у гості. Олександра не Аліна, зустріне нас, як годиться.

Я вважаю, що ми з чоловіком вчинили правильно: який привіт, така і відповідь. З Новим роком усіх, друзі і читачі!

Автор – Олена М.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, ibilingua.com