Ось по тій причині і був нещодавно від тітки Ніни дзвінок. – Ми ж твоя рідня. Рідніше в тебе немає. Мама твоя, он, геть про тебе не згадує. Хто як не ти нам може допомогти. Ти ж знаєш, в нас з татом грошей немає, а Христині потрібна допомога. Ми знаємо, що ти і по закордонах їздиш, та й сім’ї в тебе немає. Допоможи нам з тих кредитів вибратися! – Я навіть її не дослухала, положила слухавку

При живій мамі так вийшло, що виховував мене лише батько. Багато писати про неї не буду, не заслуговує вона цього. Скажу єдине, зійшла вона з правильного шляху, як і її батьки, яких вже немає на цьому світі. Про маму знаю єдине, що живе вона десь на Запоріжжі.

До дев’яти років мене виховував батько, а згодом в нашому домі з’явилася тітка Ніна.

Вона не стала мені мамою, але і поганого мені нічого не робила.

Через два роки в батька з тіткою Ніною з’явилися дві донечки близнючки.

Я старалася допомагати з сестричками, але завжди за щось була наказана.

З появою дітей в домі, я стала їм не потрібна.

Після 9 класу я запланувала йти вчитися на медичну сестру, але з часом я закінчила і університет, бо була розумною, хоч ніхто мною й не цікавився і не розвивав.

Я сама боролося за своє щастя під сонцем.

На даний час я лікар отоларинголог. Я люблю свою професію, часто їжджу за кордон на різні курси. Заміж я ще не вийшла, хоч мені вже 34 роки.

В мене є хлопець з яким я живу. Поки мені цього вистачає. З батьком я іноді зідзвонююсь. Зазвичай це на його день народження чи Різдво.

Про сестер знаю не багато. Оля вийшла заміж, народила дитину і вже розлучилася. Ніде не працює, сидить на шиї матері і батька.

Христина ж заміжня, виховують з чоловіком сина, але наскільки я знаю, по вуха вони в боргах, бо зятьок планував розвивати якийсь бізнес, але він прогорів.

Ось по тій причині і був нещодавно від тітки Ніни дзвінок.

– Ми ж твоя рідня. Рідніше в тебе немає. Мама твоя, он, геть про тебе не згадує. Хто як не ти нам може допомогти. Ти ж знаєш, в нас з татом грошей немає, а Христині потрібна допомога. Ми знаємо, що ти і по закордонах їздиш, та й сім’ї в тебе немає. Допоможи нам з тих кредитів вибратися!

Я навіть її не дослухала, положила слухавку.

Тепер, коли в мене все добре, я стала їм потрібна.

І хоча я не вважаю їх рідними людьми, та десь глибоко в душі мені шкода цих людей, дуже шкода…

Автор – КАРАМЕЛЬКА

Текс підготовлено на основі реальної історії спеціально для ibilingua. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено. Передрук категорично заборонено! У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

You cannot copy content of this page