Мені 37 років, був я у шлюбі 6 років. Народилася довгоочікувана дитина, синові зараз 4 роки.
Працював я з дому, заробітки мої виросли значно за останній рік, я всі гроші витрачав на сім’ю і дружину.
Я втомлювався і мало допомагав дружині по дому або з дитиною, це правда. Але ж я добре забезпечував сім’ю грошима і робив багато подарунків! З сином я проводив час, і чим старше він ставав, тим більше я з ним спілкувався, відводив його на заняття, займався з ним, грався, весь час щось вигадував.
Дружина вийшла на роботу, і почалися проблеми в сім’ї. Вона стала втомлюватися і її стали напружувати домашні справи після роботи. Так, я допомагав, але майже не готував, хоча також відповідав за заняття сина, частіше став гуляти з ним, то вночі я працював, а вдень сонний сидів з сином. Заробляв я в 4-5 разів більше від дружини, але у мене навіть не було нового одягу, я все витрачав на сім’ю і дружину.
Я частіше став говорити дружині, що я наче раб будинку, мене ніхто не любить і не поважає, спав я в іншій кімнаті, бо хроплю і заважаю їм з синм висипатися. Два рази я хотів піти, але залишався з сім’єю, розмовляв з дружиною, щоб разом налагодимо наші відносини. Але це потрібно було тільки мені.
І одного дня я сказав: «Досить, я від тебе йду і розлучаюся».
Зрозуміло, що вона не повірила, але через 10 днів я став жити окремо. Гроші на сина переказував, з Данилком займався і водив на заняття. Сподівався, що за 2 місяці вона хоча б поговорить зі мною, але ні, спілкування тільки за сином.
Я подав на розлучення. Став частіше брати сина до себе, платив їй аліменти та ще зверху подарунки робив, час на заняття сина витрачав, відводив до садочка і з садка, займався з ним вдома.
Хотів сина взяти з собою і поїхати на відпочинок за кордон, але дружина не дозволила, сказавши, що якщо я не розумію по-хорошому, то вона взагалі позбавить мене сина. У неї є бажання, щоб ми спілкувалися з синочком, але я знаю, що це просто їй зручно.
Наступного разу ми спілкувалися з приводу її лікування зубів, і я попросив фото її, оскільки дороге лікування оплатив я і хотів побачити результат через 6 місяців. Вона різко в цьому мені відмовила, сказала, що це вже не моя справа.
Я зрозумів, що ніякої поваги і любові до мене з боку жінки не було ніколи. Сказав, що чекаю офіційного розлучення, щоб її в моєму житті більше не було з її неповагою до мене, невдячністю.
Дивно, що вона не оцінила всього того, що я їй давав, адже вона з бідної родини, я її забрав з тих злиднів і старався робити все для родини.
Я вирішив, що з мого боку більше не буде ніякого спілкування з нею, ніякої допомоги. У мене є можливість навіть не платити аліменти.
Єдиний варіант, який я готовий прийняти – це забрати сина собі на виховання, але зрозуміло, що вона думає тільки про себе. Пропонував їй Даню брати по 2 тижні: пів місяця син у неї, другу половину – у мене. Вона відмовилася, оскільки син тягнеться до мене і, зрозуміло, що вона хвилюється, що в 10 років він може вибрати жити з батьком. А я цього і чекатиму!
Ось скажіть мені, дорогі читачки-жінки, хто з нас правий в цій ситуації? Невже ви теж так само використовуєте своїх чоловіків, як це робила моя дружина, і ваші половинки це нормально сприймають?..
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!