Ось тоді я вже перестала готувати, Данило такого повороту подій не очікував. Минуло два тижні.
Два тижні вже я не готую чоловіку їсти. Собі та дітям готую, а чоловікові ні. Тому що в нас була домовленість, що він за собою митиме посуд, який залишається після його нічного дожора, а він її ігнорує. Ну якщо він так може вчинити, то і я тепер робитиму те саме, поки до нього не дійде. А що робити, якщо по-хорошому чоловік не розуміє?
Я зараз у декреті з другою дитиною. Старший Сергійко у садок ходить, а молодшому Вані тільки рік виповнився. Вже п’ять років я в постійних домашніх клопотах. Працює у сім’ї тільки чоловік, але не скажу, що він перетруждається. Живемо ми у квартирі чоловіка, а мою віддали в оренду, вона приносить в сімейну скарбничку дохід. Тому немає потреби у підробках та паралельних роботах. Нам вистачає.
За стільки років декрету я вже так втомилася з вічним і безперервним прибиранням і приготуванням. Все-таки з двома дітьми тепер це робити все не просто. Старший ніби і ходить у садок, але у нас виходить це тиждень через три. Обов’язково зашморгає носиком сам, принесе “радість” додому, передасть малому. І так по колу. А з двома дітьми, що хворіють, щось робити по дому просто нереально, Ваня в такі моменти взагалі з рук не злазить.
До того ж, у нас із чоловіком різний графік життя – він сова, а я жайворонок. Тобто, я можу встати о п’ятій ранку, але й спати ляжу найпізніше о пів на одинадцяту. Данило ж встає на роботу о восьмій, а у вихідні може радувати своєю присутністю подушку до часу, а то й до двох дня. Але й спати лягає під ранок.
Так ось, суть в тому, що вночі на чоловіка нападає жор. Він вигрібає з холодильника все, що є. Зазвичай до ранку там сиротливо лежать кілька недоїдених шматочків. А весь брудний посуд залишається в мийці. Не дуже приємний сюрприз, коли ти вранці встаєш, а в тебе на кухні як Мамай пройшов – мікрохвильова піч брудна, посуд брудний, їжі немає.
Скільки разів я сперечалася з Данилом на цю тему – не передати. Вранці і так настрою ніякого від недосипу, а від таких картин взагалі. Хочеться тієї ж миті прийти, розштовхати сплячого чоловіка і відправити його мити за собою посуд. Зупиняє тільки те, що я його люблю, і йому ще на роботу на цілий день їхати.
Нещодавно мене все це так втомило, що я влаштувала сцену. Зазвичай я просто бурчала, але до пробудження чоловіка вже остигала, а тут кипіла, як чайник.
– Невже складно одразу за собою помити посуд? Ти ж бачив, що коли я йшла спати, мийка була порожня, я все після вечері перемила!
– Я не хотів шуміти і будити вас з дітьми, – намагався виправдатися чоловік.
Наші діти, дякувати Богові, такі жайворонки, як і я. Тому коли вночі наш тато перетворюється на мисливця за їжею, ми зазвичай бачимо десятий сон. До того ж, дуже дивно він дотримується тиші – ляскає мікрохвильовкою, розігріває їжу, потім вона, мікрохвильова піч, пищить, а він по десять разів залазить у холодильник, гріє чайник, гримить посудом, ходить з кухні в кімнату і назад, грюкає дверима. Це, на думку чоловіка, нам не заважає спати, а якщо він помиє посуд – то одразу розбудить.
– Якщо ти не хочеш мити посуд, то не мий, залиш, я ввечері помию, – пропонує Данило.
– Ага, він весь день киснути буде! До того ж у нас не так багато посуду, щоб його збирати!
Це правда. Кухня у нас маленька, тому розгулятися з великою кількістю посуду не виходить. Його просто ніде зберігатиме. Та й не потрібна гора посуду, якщо його мити регулярно.
У результаті, ми з чоловіком зійшлися на тому, що він за собою митиме посуд відразу.
– Або я перестану тобі готувати, – сказала я йому. Ну, правда, скільки можна?
Данило на мої умови погодився, визнавши їх виправданими і справедливими. Перші два тижні нарікань у мене не було – вранці я вставала, у мийці – чистота. Та й нехай посуд неакуратною гіркою стоїть у сушарці, зате чистий. Але з третього тижня чоловік почав філонити.
– Я щось у кріслі поки читав, почав засипати і на автопілоті до спальні пішов, навіть не подумав про посуд, – вперше виправдався Данило.
Всі ми живі люди, не роботи, тож я з розумінням поставилася до цієї ситуації. Один раз, як кажуть, не рахується. Але потім такі косяки за чоловіком стали регулярністю. Чи не через день були казуси з цим злощасним посудом.
Коли я вкотре порушила цю тему, Данило сказав, що я взагалі в декреті сиджу, могла б і сама посуд помити. Я запропонувала махнутися – на роботу піду із задоволенням. І навіть посуд митиму сама. А він нехай посидить у декреті з усіма супутніми обов’язками. Пропозиція чоловіка спустила на землю, він ще чотири дні після цього не забував мити за собою посуд вночі.
Коли одного разу мийка вранці знову мене зустріла брудними чашками, тарілками, вилками та сковорідкою, я собі вирішила, що досить. Час вводити санкції. Ось з того дня я готую тільки собі та дітям. Увечері в холодильнику порожнеча та холод, тільки соуси сиротливо стоять у дверцятах ,та продукти, з яких ще щось готувати треба.
Спочатку Данило здивувався, але потім зрозумів, чого це все. Закотив очі і сказав, що я маюся. Я відповідати на це нічого не стала. Ось уже два тижні чоловік на підніжному кормі. Що здобув, те й з’їв. Сам Данило із кулінарії може зробити три страви – яйця смажені, макарони та пельмені. Але на цьому він довго не протягне, смачно та різноманітно поїсти чоловік любить.
Ну ось і подивимося, що переможе – ліньки або любов до нічних трапез. Я ставлю на другий варіант, але є ще один – пожаліється мамі. Але мені байдуже, чесно.
Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com
