Ось я прямо не знаю, як це назвати. Майже чотири місяці тому до мене у Франківськ переїхала невістка з трьома дітьми, благо, у мене квартира трикімнатна. Діти ростуть швидко, старшому шість зараз. Майже з усього, в чому приїхали, онуки виросли.
Але при цьому невістка не бере у менен дитячі речами, які залишилися від моїх старших онуків – їй вони, бачте, не подобаються!
Усього у мене троє дітей. Доньки живуть поруч зі мною, в одному місті, у кожної по дві діти, а син поїхав на заробітки, так і залишився в Києві. У мене добрі діти, якими можна пишатися. Доньки давно сімейні, а син одружився 5 років тому і в нього вже трійко діток. Усі працюють і живуть у достатку.
Звичайно, іноді я засмучуюсь, що син далеко живе, бачимося рідко. А хотілося б частіше, тим більше що онук нещодавно народився. З невісткою завжди намагаюся підтримувати стосунки спокійні, привітні, але спілкувалися переважно телефоном. Зі сватами бачилися тільки на весіллі.
Мені завжди хотілося брати більше участі в їхньому житті, допомогти з малюками, мені це не в тягар, я на пенсії. Я своїм донькам завжди допомагала, коли діти були малі. Але мені ввічливо відмовили, коли я пропонувала приїхати допомогти. Ну, так, гаразд, я не засмутилася, розумію, що молоді хочуть жити самі, та й друга бабуся неподалік, допоможе якщо що.
Але все змінили нинішні події в Україні. Зараз невістка з дітками живе у мене, син в теробороні служить.
Я завжди своїм донькам говорила, щоб одяг та іграшки своїх дітей зберегли у доброму стані, щоб передати потім своєму братові для його діток. Особисто я вважаю, що це правильно та нормально, тим більше, серед рідних людей.
Я всі ці речі сама переглянула, перепрала, запакувала та поскладала. Там одяг на всі сезони, приблизно до 3-7 років, ці речі носили лише племінники. Можна сказати, що там був повний набір речей, які потрібні дитині – теплі зимові комбінезони, демісезонні курточки, шарфи-шапки, штанці, кофточки, всі дрібнички – боді, повзунки, сорочечки, величезна кількість колгот та шкарпеток. Багато светрів, шапочки я в’язала своїми руками. Весь одяг чистий, випраний, без плям. Я ретельно відібрала.
Але невістка не користується всім цим одягом, купує для дітей лише нове. Запитувала телефоном у сина, він жартує. Говорить, всього вистачає, у Лілі є гроші, щоб купити нове.
Ось як це розуміти? Це каприза така? Тим більше не сказати, що вони живуть дуже багато, заробляє тільки син, невістка сидить у декреті, при цьому ще іпотека у них в столиці. Невже не можна взяти та користуватися цим одягом, заощадити сімейні гроші? Адже діти так швидко ростуть, навіщо витрачатися на нове, щоб покрасуватися перед подружками на дитячому майданчику?
У мене дуже неприємний осад від цієї ситуації. Тут навіть не в речах справа, а в тому, що мій син і працює і країну захищає щодня, практично без відпочинку, щоб забезпечити свою сім’ю. А невістка, схоже, цього не цінує, раз так смітить грошима, які можна було й заощадити. Особисто у мене така поведінка Лілі викликає обурення і нерозуміння.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com.
