Оскільки в Україні моя родина втратила все, ми переїхали 5 місяців тому аж в США. ЩО я вам скажу, дива на кожному кроці, не завжди приємні.
Живемо ми в родині, куди нас поселили знайомі, наші господарі американці.
От я не можу понять, чому вони не роззуваютьсчя вдома і закидають почтійно ноги у взутті на всі соли, кухонні, робочі? От навіщо вони це роблять? Я тільки недавно дізналася причину, але. щиро кажучи, так і не зрозуміла.
Якщо запиати про це у самих американців, вони скажуть, що їм просто так зручніше та комфортніше. Ходити босоніж або в шкарпетках для них схоже на щось дуже особисте. Хоча буває звичайно, що взуття знімають навіть в Америці. Однак це залежить від покриття для підлоги. Наприклад, вони можуть роззутися, коли на підлозі лежить килим чи ковролін.
А ще річ у тому, що тут ще й вулиці краще за наші. чистіші, прибрані, покриття якісне.
Поки наші жінки чепуряться, щоб викинути сміття або сходити за хлібом, американки йдуть до магазину прямо в піжамі. Ви тільки уявіть! Втім, те саме часто роблять і чоловіки.
Американці в принципі не особливо переймаються своїм зовнішнім виглядом. Комфорт і зручність їм куди важливіші. на скільки я можу судити.
Тут живуть усміхнені та позитивні люди. Людині, яка виросла в наших суворих пострадянських реаліях, невтямки, як можна йти вулицею і посміхатися кожному перехожому. Але тут це норма. Під час зустрічі вони неодмінно запитують, як у співрозмовника справи. Однак найчастіше це просто люб’язність. Багато хто вважає її награною, особливо з переселенців.
Вони чомусь люблять прохолоду. Якщо у закладі працює кондиціонер, його включать на повну потужність, навіть якщо на вулиці зовсім не спекотно. Крім того, і взимку, і влітку у кафе та ресторанах подають воду з льодом. Часто бува, що льоду в склянці виявиться більше, ніж напій.
Тут чоловіки не дарують своїм дамам квіти особисто: це вважається ознакою поганого тону. Натомість розкішні букети доставляють кур’єри. Зазвичай це відбувається вже після побачення чи на честь якогось свята.
Деякі звички наших господарів нам ще кілька місяців тому раніше здавались дивними. Але тепер ми й самі частенько чинимо так само.
Наприклад, в Америці вже давно прийнято брати каву з собою та пити її на ходу. Це особливо актуально під час ранкового поспіху. І наших людей цим уже не здивувати. Деякі кав’ярні тут відкриваються навіть о 7 годині ранку, а розкидані вони буквально на кожному кроці.
А ще у Штатах не прийнято заводити знайомства на вулиці. Якщо чоловікові сподобалася якась жінка і він підійде до неї, щоб познайомитися, вона може подумати, що він просто пристає до неї. Тому американці звикли шукати собі пару іншими способами. Для цього є спеціальні ресурси і програми у телефонах.
Американці зовсім не люблять ходити пішки та користуватися громадським транспортом. Для них машина – це не ознака достатку, а просто банальна потреба. Як би близько не було місце, куди потрібно поїхати, вони неодмінно зроблять це саме на автомобілі.
Ми помітили, що в Штатах живуть віддані патріоти своєї країни. Вони не будуть без приводу нарікати на державу та місцеву владу. Якщо в житті американця з’являється якась побутова проблема, чи це зламана крамниця перед будинком чи неприбраний двір, насамперед він спробує самостійно з нею впоратися.
Список незвичайних навичок американців можна продовжувати нескінченно. Ми їх вивчаємо, звикаємо, дивуємося, обурюємося, захоплюємося… І дуже-дуже хочемо додому, де більше немає дому…
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com.
Недавні записи
- Мама навіть не дивилася на інших чоловіків, відколи пішов з життя мій тато. Вона говорила, що вже пережила своє велике кохання! І я була рада, що в моєму родинному домі не будуть вештатися чужі люди. До того ж, тато залишив нам великий спадок, і я боялася, щоб хтось на нього не “замахнувся”. Тому коли мама повернулася з Трускавця закохана, це мене розчарувало. Але в мене був план дій
- Наше весілля було не гучне, а гірке! Ресторан був непоганим, але свекруха не переставала критикувати подану їжу, мовляв, ця риба так дивно пахне, вона часом не зіпсована? Або, торт без шоколаду – не торт! Подарунок на весілля від свекрухи, окрема історія: її посуд з “червоними маками” досі перекидається на горищі у моїх батьків. А потім вона перед всіма гостями виголосила, що я прив’язала до себе її сина дитиною. Тут я вже не стрималася!
- Про цей дрескод на хрестинах нам ніхто нічого не казав. Тому нас і відсадили, “червоних”, на інший край столу. Тому я й забрала тихенько з кошика наш подарунковий конверт з доларами. Похресниця – племінниця мого чоловіка, дочка мого швагра
- Моя сестра не послухалася, коли я благала їй не заводити роман з одруженим чоловіком. Тепер Іринка благає про допомогу, тому що вона чекає дитину, а сам Юра повернувся до своєї дружини. Я не могла стояти осторонь, і з’явилася на його порозі. Мені пощастило, його дружина була дома, і дізналася про все з “перших вуст”
- Ковтаючи сльози, я подзвонила сусідці і попросила принести мені в лікарню піжаму, чашку, тарілку, ложку, рушник. Я не наважувався просити більше в чужої людини. Того ж дня я зв’язалася з дочкою, яка живе в Англії. – Мамо, я думками з тобою! Тримайся! Все буде добре! – Так гірко мені ще ніколи не було!