fbpx

Оскільки житла свого у нас із чоловіком не було, а я вже чекала дитинку, довелося жити з моїми батьками і сестрою. Що мені довелося витрмати! Спочатку у свекрухи все було більш-менш, але вона вважала, що я мало готую і він ходить напівголодний

Шість років тому я вийшла заміж, а оскільки житла свого у нас із чоловіком не було, а я вже чекала дитинку, довелося жити з моїми батьками. З нами жила ще моя старша сестра Віка, незаміжня, і саме в цьому вона звинувачувала мене.

Вікторія казала, що я не повинна була виходити заміж, доки не вийде вона, сташа, це якесь народне повір’я, в яке вони свято з мамою вірять. Взаємини з рідними були натягнуті, батьки не могли мені пробачити, що я народила дитину через три місяці після весілля, і нібито цим зганьбила їх і сестру перед усіма знайомими та родичами.

Коли народилася дочка Соломійка, краще не стало, сестра скаржилася, що не висипається, а їй цілий день працювати, мама сердилася, що мій чоловік мало уваги приділяє дитині, один тільки тато дуже полюбив онуку і весь вільний час проводив з нею, чим дуже полегшував мені життя.

Оскільки я була вдома, то вся домашня робота була мені. Усі хотіли приходити ввечері на все готове, а те, що у мене маленька дитина, ніхто не розумів, у тому числі й мій чоловік. Мені це все втомило, почалися конфлікти з мамою та сестрою, ми почали харчуватися окремо та встановили графік прибирання, але стало ще гірше. Сестра казала, що це несправедливо, бо вона сама, а нас троє.

Тоді мій чоловік запропонував переїхати до його матері, хоча одразу попередив, що там будуть свої моменти, сказав, що у свекрухи характер не мед Але я погодилася, мені хотілося виїхати звідси хоч кудись, змінити обстановку.

Спочатку у свекрухи все було більш-менш нормально, але потім Марина Олексіївна почала робити зауваження щодо харчування її сина, вважала, що я мало готую і він ходить напівголодний. Потім почала втручатися у виховання дочки, почалися суперечки.

Так ми прожили два роки, їхати було нікуди, а платити за орендовану квартиру нам не хотілося, збирали на власне житло.

Зараз ми живемо окремо у своїй квартирі. Я намагаюся якнайменше спілкуватися і зі своїми батьками, і зі свекрухою, і знову я не така для всіх, не хочу, мовляв, спілкуватися.

Віка вийшла заміж, дуже змінилася, хоче налагодити зі мною колишні теплі стосунки, щоб показати чоловікові та його рідні, що у нас нормальна родина. Мої батьки просять привозити онуку, яка стала раптом для них дуже рідною та бажаною.

Але я не можу забути всього того ставлення до мене, яке псувало моє життя і змусило терпіти свекруху цілих два роки і підлаштовуватися під неї. От не можу вибачити цього рідні і все. Можливо, має минути більше часу.

Передрук без посилання на ibilingua.com.

Фото ілюстративне, спеціально для ibilingua.com.

You cannot copy content of this page