У дитини надзвичайно сильний зв’язок з матір’ю, який нічим не можна послабити. Я це дуже добре знаю.
Моя донька Златка настільки прив’язана до мене, що не хоче, щоб її тримав на руках хтось інший. Це стосується навіть бабусі.
Моя восьмимісячна донечка Златка для мене весь світ. Я полюбила її як тільки вперше побачила. Ще до виписки я пообіцяла їй, що зроблю для неї все на світі.
Златка – наймиліша і найрозумніша дівчинка під сонцем. Перші три місяці з нею, пролетіли, як одна мить. Вона зовсім не капризувала і не плакала. Я майже не могла цим нахвалитися.
Подруги лише те й робили, що жалілися на дітей. Казали, що вони весь час скиглять, мало сплять, не їдять.
За їхніми словами, здавалося, що бути мамою, це не весело. Натомість я переживала найпрекрасніший період свого життя. Златка просто золота дитина.
Навіть у вісім місяців вона така ж мила, і я насолоджуюся материнством. Ми ходимо в ігрові кімнати, кафе і плаваємо в дитячому басейні. І все було б чудово, та з’явилося одне “але”.
Моя свекруха Іванна Степанівна дуже чекала Златку. Вона давно хотіла онука чи онучку. Вона ставиться до неї дуже добре. Вона з нею грається, розмовляє, приносить їй усілякі подарунки. Вона просто ідеальна бабуся.
Але річ в тім, що Златка дуже прив’язана до мене. Вона контактна і ласкава дитина. І їй потрібно, щоб я була з нею весь час.
Тому я боюся залишати її на когось іншого. Видно, що вона не дуже любить інших людей і воліє шукати захисту у мене.
Свекруха цього не розуміє. Останній раз, коли ми були у неї на Великдень, сталася неприємна річ. Як тільки ми приїхали, вона відразу забрала Златку з моїх рук.
Замість того, щоб почекати, поки я заберу деякі речі з багажного відділення, вона пішла всередину з дитиною на руках.
А потім здивувалася, що Златка почала лити сльози. Мені знадобилося багато часу, щоб її заспокоїти.
І в момент, коли вона трохи заспокоїлася, свекруха знову взяла її з моїх рук, сказавши, щоб я теж трохи відпочила від дитини.
Я була дуже засмучена. Я не розуміла, чому вона продовжувала забирати її в мене, коли моїй дівчинці це було незручно.
Я хотіла сказати їй, щоб залишила нас у спокої, що Златка не хоче бути з нею. Але я нічого не сказала при святі. Я дала їй Златку, і через кілька секунд вона знову закапризувала.
Вона просто хотіла бачити поруч мене. Тому я не люблю її нікому віддавати. Ось тільки халепа в тому, що свекруха не розуміє мене, і каже, що я за сильно турбуюсь про свою дитину.
А що ви скажете, я справді перебільшую у вихованні дитини?
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua