fbpx
життєві історії
П’ять років тому я одружився з дівчиною, яку дуже кохав. Ми зустрічалися з нею, поїхали на відпочинок, і потім Олеся радісно сказала мені, що у нас буде дитинка. Мені порадили подати в суд позов, що дитина не моя, і я прошу звільнити мене від батьківства і аліментів. Я так і зробив. Суддя призначив експертизу ДНК

П’ять років тому я одружився з дівчиною, яку дуже кохав. Ми зустрічалися з нею, поїхали на відпочинок, і потім Олеся радісно сказала мені, що у нас буде дитинка.

Я дуже зрадів і запропонував їй одружитися. Моя мама була проти, говорила. що нам ще рано малюка. треба ще притертися одне до одного. Але ми нікого не слухали і одружилися. Я зробив велику помилку, але тоді я ще про це не здогадувався.

Поки ми чекали дочку, ми жили добре, я відчував себе щасливим. Все змінилося, коли дитина народилася. У дружини почалися постійні претензії. вона зажди була у поганому настрої, дочка  постійно плакала, вдома безлад, ніякої уваги в мою сторону. Дружина подала на розлучення через півроку, сказала. що ми не підходимо одне одному.

Я зібрав речі і пішов до матері. Нас розвели в суді, через суд Олеся зажадала аліменти. Я бачився з дитиною двічі на місяць, мені не дуже приємно було бачити колишню дружину, та й дівчинка тільки вередувала.

Не минуло й року, як я дізнався, що Олеся вже з іншим чоловіком, якого я взагалі не знав. Тут я все зрозумів. Вона тоді чекала дитину від іншого і підставила мене, щоб я на ній одружився. Ми з матір’ю поїхали на зустріч з дитиною і там висловили все, що про це все думаємо. Мені порадили подати в суд позов, що дитина не моя, і я прошу звільнити мене від батьківства і аліментів. Я так і зробив.

Колишня дружина вела себе на засіданні нахабно. Суддя призначив експертизу ДНК, на що колишня вже подала готовий папір, складений адвокатом, що вона визнає, що дитина не моя.

Та суддя все одно призначив експертизу ДНК. Вона на неї просто не прийшла з дитиною. Навіть на засідання після цього не прийшла. Суддя заочно виніс рішення задовольнити мої вимоги. А коли їй дзвонила моя мати після суду, вона сказала: «Нарешті я вас позбулася».

Досі я не можу вірити жінкам, хоча минуло 5 років. Я не хочу і більше ніколи не буду одружуватися. Навіщо було так чинити зі мною? Адже я чекав разом з нею цю дитину, радів її появі. Мені здавалося, що вона схожа на мене. Жіноча хитрість не має меж і кордонів…

Автор: Антон

Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!

You cannot copy content of this page

facebook